РУСАЛКА ДНІСТРОВАЯ" — укр. фольклорно-літ. альманах, виданий "Руською трійцею" 1837 в Буді (нині у складі м. Будапешт, Угорщина). Пам’ятка доби укр. романтизму. Девізом книги стали слова Я.Коллара: "Не тоді, коли очі сумні, а коли руки діяльні, розцвітає надія". Містить укр. нар. пісні з передмовою І.Вагилевича (зокрема, про Н.Морозенка, Коновченка, О.Довбуша, про взяття козаками Варни (нині місто в Болгарії), веснянки, колядки), твори М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького; переклади сербських нар. пісень та уривків із "Краледворського рукопису" В.Ганки; анотований покажчик давніх рукописів бібліотеки василіанського Свято-Онуфріївського монастиря у Львові; укр. грамоту 1424 та рецензію М.Шашкевича на фольклорний збірник Й.Лозинського "Руське весілля".
У передмові ("Передслів’ї") М.Шашкевич розцінив альманах як явище загальноукр. національно-культ. відродження, вітав почин Наддніпрянської України щодо розвитку нової літератури, закликав галицьких громадсько-культ. діячів її підтримати, збагачувати та розвивати. Книжка, будучи синтезованим виявом новаторських починань "Руської трійці" в різних ділянках національно-культ. життя укр. Галичини (за висловом цензорів, це — "руська співачка з-над Дністра"), стала маніфестом нац. відродження, започаткувала нову літературу на західноукр. землях. За словами І.Франка, збірка "була свого часу явищем наскрізь революційним".
Новаторський зміст книжки, возвеличування визвол. боротьби народу, поетизація нар. героїв, подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім укр. народом, дух міжслов’ян. взаємності, не традиційна книжна, а жива розмовна нар. мова, не традиційний кириличний, а т. зв. гражданський шрифт спричинили її цензурну заборону і конфіскацію осн. частини (600 прим.) накладу, виданої тільки 1849. Не були конфісковані бл. 200 примірників, частина із яких поширювалася за межами Галичини. Вихід "Р.Д." прихильно і схвально зустріли видатні національно-культ. діячі Наддніпрянської України (О.Бодянський, М.Костомаров, П.Лукашевич, М.Максимович, І.Срезневський, Т.Шевченко), представники польс., чеської, словац., сербської, хорватської громадськості.
Всупереч цензурній забороні "Р.Д.", поруч із "Кобзарем" Т.Шевченка, стала духовним орієнтиром національно-патріотичних сил західноукр. земель на тривалу перспективу. Її традиції незабаром продовжив альманах "Вінок русинам на обжинки" (Відень, 1845—47, т. 1—2), донісши до читачів, хоч із запізненням, гол. ідеї "Р.Д.", які надихали на самовіддану працю на ниві нац. відродження не одне покоління громадсько-культ. діячів і справляли стимулюючий вплив на творчість багатьох західноукр. письменників-романтиків. Перевидавалася 1910, 1950, 1961, 1972, 1987, 2007, 2012. У Львові з 1990 діє Музей "Русалки Дністрової".
1.Любимый внук императрицы Екатерины Великой был назван Александром в честь Александра Невского. 2. В юности Александр проходил военную службу в так называемых «Гатчинских войсках» — подразделениях, сформированных его отцом Павлом Петровичем ещё до восшествия на престол. На этой службе Александр заработал глухоту левого уха «от сильного гула пушек» и до конца жизни оставался подозрительным и наблюдательным. 3.Александр I был одним из руководителей Венского конгресса 1814–1815 годов, завершившего эпоху наполеоновских войн в Европе и установившего новую систему международных отношений. Гарантом новой системы стал созданный по инициативе русского императора «Священный союз», в который вошли Россия, Пруссия и Австрия. 4. Александр I в 1819 году стал крёстным отцом дочери герцога Кентского Эдуарда Августа, которая получила в его честь имя Александрина, а в честь матери — Виктория. Именно крестница русского императора и стала впоследствии знаменитой британской королевой Викторией. 5.В честь Александра I,в Германии названа главная центральная площадь Берлина- Александерплац 6.Император Александр I скоропостижно скончался в Таганроге 1 декабря 1825 года в возрасте 47 лет. Внезапная смерть в раннем возрасте породила слухи об инсценировке кончины и о том, что на самом деле Александр отказался от престола, чтобы провести остаток жизни в молитвах и странствиях. Наиболее часто в этой связи вспоминают историю реально существовавшего старца Фёдора Кузьмича, появившегося в Сибири через несколько лет после кончины императора. Доказать с абсолютной точностью правдивость или ошибочность версии, согласно которой Фёдор Кузьмич и есть Александр I, не удалось никому по сей день. 7.У императора было 2 официальных ребенка,дочери,которые скончались еще в детстве,но многие биографы утверждают что у него было до 10-11 детей.
У передмові ("Передслів’ї") М.Шашкевич розцінив альманах як явище загальноукр. національно-культ. відродження, вітав почин Наддніпрянської України щодо розвитку нової літератури, закликав галицьких громадсько-культ. діячів її підтримати, збагачувати та розвивати. Книжка, будучи синтезованим виявом новаторських починань "Руської трійці" в різних ділянках національно-культ. життя укр. Галичини (за висловом цензорів, це — "руська співачка з-над Дністра"), стала маніфестом нац. відродження, започаткувала нову літературу на західноукр. землях. За словами І.Франка, збірка "була свого часу явищем наскрізь революційним".
Новаторський зміст книжки, возвеличування визвол. боротьби народу, поетизація нар. героїв, подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім укр. народом, дух міжслов’ян. взаємності, не традиційна книжна, а жива розмовна нар. мова, не традиційний кириличний, а т. зв. гражданський шрифт спричинили її цензурну заборону і конфіскацію осн. частини (600 прим.) накладу, виданої тільки 1849. Не були конфісковані бл. 200 примірників, частина із яких поширювалася за межами Галичини. Вихід "Р.Д." прихильно і схвально зустріли видатні національно-культ. діячі Наддніпрянської України (О.Бодянський, М.Костомаров, П.Лукашевич, М.Максимович, І.Срезневський, Т.Шевченко), представники польс., чеської, словац., сербської, хорватської громадськості.
Всупереч цензурній забороні "Р.Д.", поруч із "Кобзарем" Т.Шевченка, стала духовним орієнтиром національно-патріотичних сил західноукр. земель на тривалу перспективу. Її традиції незабаром продовжив альманах "Вінок русинам на обжинки" (Відень, 1845—47, т. 1—2), донісши до читачів, хоч із запізненням, гол. ідеї "Р.Д.", які надихали на самовіддану працю на ниві нац. відродження не одне покоління громадсько-культ. діячів і справляли стимулюючий вплив на творчість багатьох західноукр. письменників-романтиків. Перевидавалася 1910, 1950, 1961, 1972, 1987, 2007, 2012. У Львові з 1990 діє Музей "Русалки Дністрової".