ответ:Перші зафіксовані рухи племен на території Європи розпочалися між 230—200 роками до нашої ери з приходом бастарнів і скірів (до Чорного моря), згодом у 113 році до нашої ери з півночі (Ютландії) в Римську імперію почали вторгнення кімври, тевтони і амброни. У 58 році до нашої ери Цезар дає відсіч свевам, що вторглися до Галії під командуванням Аріовіста. Успіхи римлян під проводом Августа зводяться нанівець внаслідок поразок Квінтілія Вара від херусків (9 рік до нашої ери), проте кордони вздовж Рейну — Дунаю римляни втримують, пізніше навіть здобувають і забезпечують лімесами райони між Дунаєм і верхнім Рейном (Декуматські поля, 74 рік).
Объяснение:
Название национального государства
Отличие
Великобритания (полное название: Соединенное Королевство Великобритании и Северной Ирландии)
включила в свой состав следующие области: Уэльс, Северную Ирландию, Англию и Шотландию. Самая крупная в составе Великобритании — это Англия, которая занимает больше половины ее территории. Затем идет Шотландия (около трети всей площади). Уэльс вообще занимает всего одну десятую площади Великобритании. Ну, а Северная Ирландия вообще совсем чуть-чуть: около 14 тысяч квадратных километров
Италия
До 1861 года единого государства на территории Италии не существовало. На Апеннинском полуострове существовало несколько независимых итальянских государств, северо-восточная его часть находилась под властью габсургской Австрийской империи
Франция
В XV в к Франции был присоединен Прованс с важнейшим средиземноморским портом Марселем. Франция вышла на средиземноморскую торговлю При Людовике XI была присоединена еще одна важная приморская область - Бретань. В XV в. еще нельзя говорить о присоединении всех французских земель, этот процесс растянулся во времени. Некоторые области (Эльзас и Лотарингия) будут присоединены к Франции только в XIX в.
Объяснение:
Головною особливістю розвитку економіки Наддніпрянської України на початку XX ст. був поступовий перехід від вільного підприємництва до монополістичного капіталізму. Монополії — великі об’єднання підприємців однієї чи кількох галузей, які ділять між собою ринки збуту товарів із метою одержання максимальних прибутків.
Розвиток промисловості характеризувався:
концентрацією виробництва й утворенням монополістичних об’єднань — синдикатів («Все- російське товариство цукрозаводчиків», «Продамет», «Продвугілля», «Продаруд», «Продвагон»);
формуванням промислової спеціалізації регіонів (Донбас — центр вугільної промисловості, Нікополь — марганцевої, Кривий Ріг — залізорудної, Правобережжя і частково Лівобережжя — цу- крової промисловості);
значним впливом іноземного — французького, бельгійського, німецького, британського капіталу (у вугільній промисловості іноземному капіталу належало 63%, у металургії — 90% основного капіталу, у залізничному транспорті — 2/3 залізниць).
Розвиток сільського господарства характеризувався:
збереженням великого поміщицького землеволодіння й селянського малоземелля; посиленням спеціалізації окремих районів (Степова Україна — зернові культури, Правобережжя й частково Лівобережжя — технічні культури: цукрові буряки, картопля, тютюн);
розвитком кооперативного руху (створення сільськогосподарських спілок — Союзів спожив- чої кооперації);
посиленням трудової міграції українських селян на сільськогосподарські заробітки (у Степову Україну, на Дон, Кубань, у Нижнє Поволжя, до Сибіру, на Далекий Схід).
Темпи економічного розвитку Наддніпрянської України були досить високими, однак істотно відставали від темпів розвитку передових країн світу внаслідок колоніальної політики Російської імперії. Наддніпрянська Україна виступала постачальником сільськогосподарської продукції й сировини для промисловості центральних губерній Росії.
Економічна криза 1900—1903 рр. призвела до скорочення промислового виробництва, розорення слабких підприємств, зростання безробіття. Напередодні Першої світової війни внесок Наддніпрянської України до загальноімперського виробництва становив 78% видобутку вугілля, 72% видобутку залізної руди, 69% виплавки чавуну, 57% виплавки сталі, 90% виробництва цукру, а також іншої сільськогосподарської продукції (пшениці, сала).