Заснування міст-полісів у Північному Причорномор’ї (VII—V ст. до н.е.) було важливою складовою Великої грецької колонізації. Саме вони служили своєрідним мостом між античним світом і місцевими культурами скіфів і сарматів.
1. ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ В АНТИЧНИХ ПОЛІСАХ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я
Прочитайте наведені фрагменти джерел, розгляньте зображення і складіть у зошиті план розповіді про господарське життя в античних полісах Північного Причорномор’я.
Із книги «Географія» давньогрецького географа й історика Страбона
…місто Феодосія — з родючою рівниною і гаванню, придатною навіть для сотні суден… Далі до Пантікапея йде родюча країна, уся ця земля багата на хліб… На схід від Пантікапея розміщено гавань і доки* приблизно для 30 кораблів…
Щодо Херсонеса, то за винятком гірської частини, вся його інша частина на морському березі до Феодосії становить рівнину з добрим ґрунтом і надзвичайно багату на хліб…
І в давнішні часи звідси возили хліб до еллінів, подібно до того, як солону рибу з Меотіди…У V ст. до н.е. у Причорномор’ї розвивається сільське господарство, ремесла, внутрішня і зовнішня торгівля. Головними культурами були пшениця, ячмінь, просо, бобові, городина (цибуля, часник та ін.), садові культури.
Розвивалося також тваринництво. Розміщення поселень уздовж берегів, багатих на рибу, сприяло рибальству.
Із праці сучасного українського історика Наталії Яковенко
Географічно торговельні зв’язки підприємливих греків простягалися далеко вглиб до в колишніх територій: грецькі колоністи могли там придбати збіжжя, худобу, мед, віск, рибу, шкіри. З іншого боку, на замовлення знатних скіфів грецькі майстри виготовляли коштовні ювелірні прикраси, розписні амфори, посуд із зображенням сцен зі скіфського життя.
За даними Одеського музею нумізматики
У VI ст. до н.е. в Ольвії з’являються монети у вигляді «дельфінів» і «риб». Наприкінці цього ж століття починає випуск срібних монет Пантікапей. Наприкінці V—IV ст. до н.е. майже всі основні грецькі міста Північного Причорномор’я переходять до карбування власних монет із срібла та міді: Феодосія, Херсонес, Тіра, Ольвія і Пантікапей чеканять також і золоті монети.
2. СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ ПОЛІСІВ. ГРОМАДЯНСЬКА ПРИСЯГА ХЕРСОНЕСЦІВ ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
Наведіть свідчення того, що суспільне життя грецьких полісів Північного Причорномор’я було подібним до материкової
Греції.
Грецькі колонії були полісами. Переселенці приносили на новоосвоєні землі ті порядки, що існували в їхній метрополії. Ольвія та Херсонес розвивалися як демократичні республіки, Пантікапей — як аристократична (до утворення Боспорського царства). Населення міст-держав складалося з трьох основних верств: громадян, метеків і рабів.
Найвищими органами влади в причорноморських полісах були народні збори, у яких брали участь усі вільні громадяни-чоловіки.
Усі державні посади у причорноморських полісах були виборними, а урядовці — підзвітними перед народними зборами.Надзвичайно цінним джерелом про державний устрій Херсонеса є присяга його громадян — напис на мармуровій плиті, знайдений при розкопках, який практично повністю зберігся до наших часів.
Опрацюйте документ за запитаннями:
• Які території управлялися Херсонесом?
• Яким був суспільний устрій Херсонеса (демократичний чи аристократичний)?
• Про які права й обов’язки громадянина поліса йдеться в цьому уривку?
• Що можна дізнатися із джерела про релігійне життя мешканців Херсонеса ?
З присяги громадян Херсонеса
Клянуся Зевсом, Геєю, Геліосом, Дівою [богиня], богами й богинями олімпійськими, героями, що володіють містом, територією та укріпленими пунктами херсонесців.
Я буду однодумним щодо порятунку і свободи держави та громадян і не зраджу Херсонеса, Керкінітіди, Калос Лімена й інших укріплених пунктів і решти території, якою херсонесці управляють чи управляли.
Я не звалюватиму демократичного ладу й не дозволю цього тому, хто зраджує і звалює, й не потаю цього, але доведу до відома державних службових осіб.Я … не розголошуватиму нічого з потаємного ні елліну, ні варвару, що може зашкодити державі.
Я не даватиму або не прийматиму дарів на шкоду державі і громадянам.
1 РОЗГОРТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР. І. ГАСПРИНСЬКИЙ. Процес становлення кримськотатарського національно-визвольного руху розпочався у 80-х рр. XIX ст. Його основні ідеї сформувалися в Туреччині й пов’язані з виникненням руху молодотурків, які боролися проти султанської монархії в країні і всього того, що перешкоджало розвитку турецького народу. У Стамбулі, що був тогочасним центром освіти, татарська інтелігенція під впливом молодотурків стала розвивати свій рух. Молодотатари, як їх називали, відіграли помітну роль у подальшому розгортанні кримськотатарської національно-визвольної боротьби. Вони вважали за необхідне відмовитися від традиційного для татарського суспільства клерикалізму, боротися за підняття рівня освіченості народу, за зміни у традиційній соціальній структурі й статусі жінок. В економічній сфері вони виступали за визволення селянської праці від будь-якого гноблення.
Клерикалізм — політичний напрямок, прибічники якого виступають за панування церкви та духовенства в суспільно-політичному та духовному житті країни.
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
Ісмаїл Гаспринський усе своє життя докладав чимало зусиль, спрямованих на захист прав кримських татар, їх виживання як народу та національне відродження. У 1875 р., після повернення до Криму з Туреччини, його було обрано депутатом міської думи, а пізніше — міським головою Бахчисарая. Саме завдяки його зусиллям було втричі збільшено бюджет міста, розпочато суттєві перетворення в міському господарстві й збільшено представництво бахчисарайських татар в органах місцевого самоврядування.
Ісмаїл Гаспринський
Пам'ятник І. Гаспринському в Бахчисараї. Сучасний вигляд
У національному питанні молоді татарські націоналісти були прихильниками захисту національної самосвідомості свого народу й кримськотатарської самостійності. Найбільш яскравим представником молодотатарських ідей у цей період став Ісмаїл Гаспринський (1851—1914). Його погляди, хоча й були досить утопічними, знаходили підтримку в кримськотатарському середовищі. Самого І. Гаспринського татари поважали як захисника скривджених і прибічника рівноправ’я татар.
Мой дедушка трудился в тылу.Я очень сильно его люблю.Мы часто гуляем с ним по парку. И в этот раз мы тоже отправились на прогулку.Каждый раз я все чаще замечаю,что он чем-то постоянно расстроен.Я спросила:"В чем дело,дедуля?"Он сказал,что он работал в тылу в свои молодые годы,он защищал свою страну.И грустно ему оттого,что никто из молодежи даже не сказал ему а на 9 мая и вовсе не поздравил. Мне стало очень обидно за своего дедушку,ведь как можно так относиться к людям,защищавшим нас-будущее нашей страны.Мы продолжили прогулку по парку,но уже не в том настроении,к котором изначально пришли сюда. После 20-минутной ходьбы мой дедушка присел на скамейку,сказав,что у него сильно устали ноги.Я присел(присела)рядом.Совершенно неожиданно к нам подошел молодой человек,лет двадцати.Он начал беседу с моим дедушкой,и начал ее со слов:"Здравствуйте,дорогой ветеран вам за победу над фашистами,за вашу и отвагу!"На лице моего дедушки я увидел(увидела)радость и улыбку. Этот диалог продолжался около часа.После того как молодой человек ушел,я сказала деду,что есть все-таки такие люди,которые помнят таких как он. Теперь я рассказываю эту историю всем,кто не чтит и не уважает ветеранов.Я горжусь тем,что мой дедушка защитил свою страну!
Заснування міст-полісів у Північному Причорномор’ї (VII—V ст. до н.е.) було важливою складовою Великої грецької колонізації. Саме вони служили своєрідним мостом між античним світом і місцевими культурами скіфів і сарматів.
1. ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ В АНТИЧНИХ ПОЛІСАХ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я
Прочитайте наведені фрагменти джерел, розгляньте зображення і складіть у зошиті план розповіді про господарське життя в античних полісах Північного Причорномор’я.
Із книги «Географія» давньогрецького географа й історика Страбона
…місто Феодосія — з родючою рівниною і гаванню, придатною навіть для сотні суден… Далі до Пантікапея йде родюча країна, уся ця земля багата на хліб… На схід від Пантікапея розміщено гавань і доки* приблизно для 30 кораблів…
Щодо Херсонеса, то за винятком гірської частини, вся його інша частина на морському березі до Феодосії становить рівнину з добрим ґрунтом і надзвичайно багату на хліб…
І в давнішні часи звідси возили хліб до еллінів, подібно до того, як солону рибу з Меотіди…У V ст. до н.е. у Причорномор’ї розвивається сільське господарство, ремесла, внутрішня і зовнішня торгівля. Головними культурами були пшениця, ячмінь, просо, бобові, городина (цибуля, часник та ін.), садові культури.
Розвивалося також тваринництво. Розміщення поселень уздовж берегів, багатих на рибу, сприяло рибальству.
Із праці сучасного українського історика Наталії Яковенко
Географічно торговельні зв’язки підприємливих греків простягалися далеко вглиб до в колишніх територій: грецькі колоністи могли там придбати збіжжя, худобу, мед, віск, рибу, шкіри. З іншого боку, на замовлення знатних скіфів грецькі майстри виготовляли коштовні ювелірні прикраси, розписні амфори, посуд із зображенням сцен зі скіфського життя.
За даними Одеського музею нумізматики
У VI ст. до н.е. в Ольвії з’являються монети у вигляді «дельфінів» і «риб». Наприкінці цього ж століття починає випуск срібних монет Пантікапей. Наприкінці V—IV ст. до н.е. майже всі основні грецькі міста Північного Причорномор’я переходять до карбування власних монет із срібла та міді: Феодосія, Херсонес, Тіра, Ольвія і Пантікапей чеканять також і золоті монети.
2. СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ ПОЛІСІВ. ГРОМАДЯНСЬКА ПРИСЯГА ХЕРСОНЕСЦІВ ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
Наведіть свідчення того, що суспільне життя грецьких полісів Північного Причорномор’я було подібним до материкової
Греції.
Грецькі колонії були полісами. Переселенці приносили на новоосвоєні землі ті порядки, що існували в їхній метрополії. Ольвія та Херсонес розвивалися як демократичні республіки, Пантікапей — як аристократична (до утворення Боспорського царства). Населення міст-держав складалося з трьох основних верств: громадян, метеків і рабів.
Найвищими органами влади в причорноморських полісах були народні збори, у яких брали участь усі вільні громадяни-чоловіки.
Усі державні посади у причорноморських полісах були виборними, а урядовці — підзвітними перед народними зборами.Надзвичайно цінним джерелом про державний устрій Херсонеса є присяга його громадян — напис на мармуровій плиті, знайдений при розкопках, який практично повністю зберігся до наших часів.
Опрацюйте документ за запитаннями:
• Які території управлялися Херсонесом?
• Яким був суспільний устрій Херсонеса (демократичний чи аристократичний)?
• Про які права й обов’язки громадянина поліса йдеться в цьому уривку?
• Що можна дізнатися із джерела про релігійне життя мешканців Херсонеса ?
З присяги громадян Херсонеса
Клянуся Зевсом, Геєю, Геліосом, Дівою [богиня], богами й богинями олімпійськими, героями, що володіють містом, територією та укріпленими пунктами херсонесців.
Я буду однодумним щодо порятунку і свободи держави та громадян і не зраджу Херсонеса, Керкінітіди, Калос Лімена й інших укріплених пунктів і решти території, якою херсонесці управляють чи управляли.
Я не звалюватиму демократичного ладу й не дозволю цього тому, хто зраджує і звалює, й не потаю цього, але доведу до відома державних службових осіб.Я … не розголошуватиму нічого з потаємного ні елліну, ні варвару, що може зашкодити державі.
Я не даватиму або не прийматиму дарів на шкоду державі і громадянам.
Объяснение: