Дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова в період із 14 по 22 листопада 2015 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2009 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%. Опитування проведено за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Для порівняння наведено дані опитувань, проведених Фондом «Демократичні ініціативи» і Центром Разумкова у різні роки.
Лише 3,5% українців є членами політичних партій. Останніми роками цей показник лишався відносно стабільним. При цьому майже 80% українців не довіряють політичним партіям. Рівень суспільної недовіри до партій був традиційно низьким протягом останніх років, однак у 2015 р. він зазнав подальшого падіння – зараз лише 12% населення довіряє партіям. Водночас майже кожен четвертий громадянин (23%) зазначив, що серед наявних партій є така, яка захищає його інтереси.
Найважливішим для українців при виборі партії, за яку вони готові віддати голоси, є розуміння партією проблем її виборців. Високо цінять громадяни також зрозумілу програму дій партії, наявність сильної команди, а також чітку ідеологію. Водночас наявність відомого лідера під час вибору тієї чи іншої партії важлива лише для кожного п’ятого опитаного.
На думку переважної більшості українців (63%), діяльність партій в Україні загалом не відповідає демократичним стандартам. Цей показник навіть дещо зріс порівняно з минулими роками. Головний прояв такої недемократичності громадяни вбачають у тому, що партії обстоюють інтереси не своїх виборців, а власних лідерів і фінансових спонсорів. Серед інших дефектів респонденти згадували також нездатність партій дотримуватися заявлених цілей і програм, а також відсутність реального зв’язку партій із громадянами.
Основну відповідальність за фінансування партій українці покладають на їхніх лідерів і членів. Водночас лише 15% населення підтримує фінансування партій із державного бюджету. Так само громадяни не надто схвально оцінюють фінансування партій бізнесом – на таке згодні лише 14%. Однак при цьому громадяни не готові власноруч підтримувати навіть ті партії, які захищають їхні інтереси. На це зголосилися лише 13% (у 2009 р. таких було 10%, у 2012 р. – 6%), хоча 31% опитаних вважають, що саме прихильники партій повинні фінансувати їхню діяльність.
Результати опитування
Чи є Ви членом якоїсь політичної партії?
Травень 2010
Травень 2011
Листопад 2014
Листопад 2015
Так
5,3
3,9
3,5
3,5
Ні
91,5
93,1
96,4
95,9
Не відповіли
3,2
3
0,1
0,6
Якою мірою Ви довіряєте політичним партіям?
Грудень 2011
Вересень 2012
Грудень 2013
Грудень 2014
Листопад 2015
Повністю довіряю
2,2
2,8
1,8
0,8
1,1
Переважно довіряю
16,3
17,2
19,1
14,2
10,7
Переважно не довіряю
40,7
34,1
41,9
39,3
40,0
Зовсім не довіряю
32,6
35
23,4
31,6
39,2
Важко сказати
8,2
10,9
13,7
14,1
9,0
Чи є серед наявних політичних партій така, яка захищає Ваші інтереси?
Так
23,3
Ні
56,5
Важко сказати
20,2
Які з цих характеристик повинна мати політична партія, аби Ви віддали за неї свій голос? (можливо кілька варіантів)
Розуміння проблем своїх виборців
56,9
Зрозуміла програма дій
42,9
Сильна команда однодумців
40,3
Чітка ідеологія
32,3
Часті контакти з виборцями
23,8
Відомий лідер
20,1
Демократичний характер ухвалення рішень всередині партій
20,0
Гарні фінансові можливості
12,1
Розгалужена мережа місцевих організацій
8,7
Доступ до адміністративного ресурсу
5,7
Ефективна система агітації
3,4
Інше
5,7
Як Ви вважаєте, чи вiдповiдає дiяльнiсть партiй в Українi демократичним стандартам?
Грудень 2009
Серпень 2012
Листопад 2015
Так, повністю
1,5
14,3
5,5
Переважно так
16,8
14,6
10,3
Переважно ні
37,7
35,1
32,3
Зовсім не відповідає
17,8
19
30,4
Важко сказати
26,2
17
21,4
Якщо Ви вважаєте, що дiяльнiсть партій в Україні не вiдповiдає демократичним
стандартам, то чим саме? (можливо кілька варіантів)
Партії обстоюють не інтереси людей, а лише своїх лiдерiв та фiнансово-економiчних кланiв
59,3
Партiї не дотримуються у своїй дiяльностi тих програм та цiлей, якi заявленi
40,8
Партiї не мають реального зв’язку з громадянами
35,3
У партiй немає партiйної демократiї, вони пiдпорядкованi своїм лiдерам
23,9
Партiї не мають чiткої ідеології
21,5
Партії не мають зрозумілої програм дій
21,4
Інше
0,8
Важко сказати
8,8
Хто, на Вашу думку, повинен фінансувати діяльність партій? (можливо кілька варіантів)
Лідери партій
39,9
Рядові члени партій
39,5
Прихильники партій
31,1
Бізнесмени
14,1
Держава
13,0
Інше
0,7
Важко сказати
17,4
Чи підтримуєте Ви фінансування партій з державного бюджету?
Так
14,9
Ні
76,2
Важко сказати
8,8
А особисто Ви готовi видiляти грошi на якусь полiтичну партiю, якщо будете певнi, що вона захищає Вашi iнтереси?
Грудень 2009
Серпень 2012
Листопад 2015
Так
10
6,1
13,1
Ні
79,7
84,2
79,3
Важко сказати
10,3
9,7
7,6
Якщо Ви готовi давати грошi на таку партiю, то яку саме суму щомiсячно? (в середньому)
Общая характеристика восстания События 1773-1775 гг. представляли собой наиболее широкомасштабное казацко-крестьянское восстание в истории России, имевшее как черты крестьянской войны, так и типичного народного бунта. Его характер позволяют уточнить манифесты и указы Пугачева, содержание которых менялось в ходе восстания. Если на начальном этапе цели восставших ограничивались восстановлением привилегий казачества и предоставлением казацкой свободы всем участникам движения, то с вовлечением в него работных людей, а главное, помещичьих крестьян, характер требований значительно изменился. В июльском манифесте 1774 г. провозглашалось освобождение крестьян от крепостной неволи и податей, передача им земли, ликвидация чиновников и дворян, как главных “возмутителей империи и разорителей крестьян”. Четкая антикрепостническая и антигосударственная направленность движения не придавала ему какого-либо конструктивного содержания, вот почему, в целом, оно не выходило за рамки бунта - “бессмысленного и беспощадного”. Причины поражения восстания Слабость организации и крайне плохое вооружение восставших. Отсутствие четкого понимания своих целей и конструктивной программы восстания. Разбойный характер и жестокость восставших, вызвавшая широкое возмущение в различных слоях общества. Сила государственного механизма, сумевшего мобилизоваться и организовать подавление столь масштабного восстания. Первый период (сентябрь 1773-март 1774). Восстание началось 17 сентября с выступления небольшого отряда казаков, который, пополнившись и захватив ряд небольших крепостей, подошел к Оренбургу. Сходу взять город не удалось и восставшие перешли к осаде. Посланные на царские отряды были разбиты на подступах к Оренбургу. В этот период происходила организация пугачевского войска, достигшего 30 тыс. человек, была создана Государственная военная коллегия. Движение охватило новые территории, предпринимались попытки захвата Уфы. Но 22 марта 1774 г. под Татищевой крепостью карательные войска нанесли повстанцам жестокое поражение. Казалось, что Пугачев, ушедший с 500 казаками на Урал, уже не поднимется. Второй период (апрель-июнь 1774). Особенность стихийных народных выступлений заключалась в том, что они быстро восполняли людские потери за счет притока новых тысяч угнетенных. Новая армия Пугачева захватила ряд заводов на Урале и, преследуемая царскими войсками, вышла к Казани. Примерно 20 тыс. повстанцев приступили к штурму города, но, так и не успев взять Казанский кремль, они были разбиты правительственными войсками под руководством Михельсона. Именно в критические дни боев под Казанью Екатерина II, чтобы воодушевить дворян и подчеркнуть свою солидарность, объявила себя “казанской помещицей”. Разбитый Пугачев с небольшим отрядом переправился на правый берег Волги. Третий период (июнь-сентябрь 1774 г.). Однако это бегство придало движению невиданный размах. Оказавшись в зоне сплошного крепостничества, Пугачев быстро пополнил свои силы. При приближении его отрядов крестьяне сами расправлялись с помещиками и чиновниками. В июле вышел его знаменитый манифест, отвечавший чаяниям русского крестьянства. Власти уже ожидали похода восставших на Москву, но Пугачев, понимая, что крестьянская армия в военном отношении не может противостоять правительственным войскам, повернул на юг, надеясь поднять Донское казачество. В августе измотанные и плохо вооруженные отряды Пугачева подошли к Царицыну, но взять город не смогли и вскоре были настигнуты и полностью разбиты Михельсоном. Пугачев с небольшой группой переправился на левый берег Волги, где его схватили и выдали властям находившиеся с ним яицкие казаки.
Я думаю потому, что во-первых,русские земли были раздроблены, не было центра,откуда шла власть, все они были независимы,как отдельные маленькие государства, боролись Владимиро-Суздальское, Галицко-Волынская княжества и Великий Новгород, и тут на власть стало претендовать Владимиро-Суздальские земли,в центре с городом Москва, и подчинять себе ближайшие земли,некогда единые, естественно, когда одна страна подчиняет себе другие,они именуются уже тем именем, которое было у страны-победителя, мало кто знал,что это Владимиро-Суздальские земли, знал только,что центр- Москва, значит государство - Московия
Дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова в період із 14 по 22 листопада 2015 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2009 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%. Опитування проведено за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Для порівняння наведено дані опитувань, проведених Фондом «Демократичні ініціативи» і Центром Разумкова у різні роки.
Лише 3,5% українців є членами політичних партій. Останніми роками цей показник лишався відносно стабільним. При цьому майже 80% українців не довіряють політичним партіям. Рівень суспільної недовіри до партій був традиційно низьким протягом останніх років, однак у 2015 р. він зазнав подальшого падіння – зараз лише 12% населення довіряє партіям. Водночас майже кожен четвертий громадянин (23%) зазначив, що серед наявних партій є така, яка захищає його інтереси.
Найважливішим для українців при виборі партії, за яку вони готові віддати голоси, є розуміння партією проблем її виборців. Високо цінять громадяни також зрозумілу програму дій партії, наявність сильної команди, а також чітку ідеологію. Водночас наявність відомого лідера під час вибору тієї чи іншої партії важлива лише для кожного п’ятого опитаного.
На думку переважної більшості українців (63%), діяльність партій в Україні загалом не відповідає демократичним стандартам. Цей показник навіть дещо зріс порівняно з минулими роками. Головний прояв такої недемократичності громадяни вбачають у тому, що партії обстоюють інтереси не своїх виборців, а власних лідерів і фінансових спонсорів. Серед інших дефектів респонденти згадували також нездатність партій дотримуватися заявлених цілей і програм, а також відсутність реального зв’язку партій із громадянами.
Основну відповідальність за фінансування партій українці покладають на їхніх лідерів і членів. Водночас лише 15% населення підтримує фінансування партій із державного бюджету. Так само громадяни не надто схвально оцінюють фінансування партій бізнесом – на таке згодні лише 14%. Однак при цьому громадяни не готові власноруч підтримувати навіть ті партії, які захищають їхні інтереси. На це зголосилися лише 13% (у 2009 р. таких було 10%, у 2012 р. – 6%), хоча 31% опитаних вважають, що саме прихильники партій повинні фінансувати їхню діяльність.
Результати опитування
Чи є Ви членом якоїсь політичної партії?
Травень 2010
Травень 2011
Листопад 2014
Листопад 2015
Так
5,3
3,9
3,5
3,5
Ні
91,5
93,1
96,4
95,9
Не відповіли
3,2
3
0,1
0,6
Якою мірою Ви довіряєте політичним партіям?
Грудень 2011
Вересень 2012
Грудень 2013
Грудень 2014
Листопад 2015
Повністю довіряю
2,2
2,8
1,8
0,8
1,1
Переважно довіряю
16,3
17,2
19,1
14,2
10,7
Переважно не довіряю
40,7
34,1
41,9
39,3
40,0
Зовсім не довіряю
32,6
35
23,4
31,6
39,2
Важко сказати
8,2
10,9
13,7
14,1
9,0
Чи є серед наявних політичних партій така, яка захищає Ваші інтереси?
Так
23,3
Ні
56,5
Важко сказати
20,2
Які з цих характеристик повинна мати політична партія, аби Ви віддали за неї свій голос? (можливо кілька варіантів)
Розуміння проблем своїх виборців
56,9
Зрозуміла програма дій
42,9
Сильна команда однодумців
40,3
Чітка ідеологія
32,3
Часті контакти з виборцями
23,8
Відомий лідер
20,1
Демократичний характер ухвалення рішень всередині партій
20,0
Гарні фінансові можливості
12,1
Розгалужена мережа місцевих організацій
8,7
Доступ до адміністративного ресурсу
5,7
Ефективна система агітації
3,4
Інше
5,7
Як Ви вважаєте, чи вiдповiдає дiяльнiсть партiй в Українi демократичним стандартам?
Грудень 2009
Серпень 2012
Листопад 2015
Так, повністю
1,5
14,3
5,5
Переважно так
16,8
14,6
10,3
Переважно ні
37,7
35,1
32,3
Зовсім не відповідає
17,8
19
30,4
Важко сказати
26,2
17
21,4
Якщо Ви вважаєте, що дiяльнiсть партій в Україні не вiдповiдає демократичним
стандартам, то чим саме? (можливо кілька варіантів)
Партії обстоюють не інтереси людей, а лише своїх лiдерiв та фiнансово-економiчних кланiв
59,3
Партiї не дотримуються у своїй дiяльностi тих програм та цiлей, якi заявленi
40,8
Партiї не мають реального зв’язку з громадянами
35,3
У партiй немає партiйної демократiї, вони пiдпорядкованi своїм лiдерам
23,9
Партiї не мають чiткої ідеології
21,5
Партії не мають зрозумілої програм дій
21,4
Інше
0,8
Важко сказати
8,8
Хто, на Вашу думку, повинен фінансувати діяльність партій? (можливо кілька варіантів)
Лідери партій
39,9
Рядові члени партій
39,5
Прихильники партій
31,1
Бізнесмени
14,1
Держава
13,0
Інше
0,7
Важко сказати
17,4
Чи підтримуєте Ви фінансування партій з державного бюджету?
Так
14,9
Ні
76,2
Важко сказати
8,8
А особисто Ви готовi видiляти грошi на якусь полiтичну партiю, якщо будете певнi, що вона захищає Вашi iнтереси?
Грудень 2009
Серпень 2012
Листопад 2015
Так
10
6,1
13,1
Ні
79,7
84,2
79,3
Важко сказати
10,3
9,7
7,6
Якщо Ви готовi давати грошi на таку партiю, то яку саме суму щомiсячно? (в середньому)
Грудень 2009
Серпень 2012
Листопад 2015
135 грн
85 грн
112 грн