а) обострение социальных проблем
б) недостаток жилья
в) трудности акклиматизации
г) недостаток питьевой воды
д) межнациональные разногласия
е) нехватка продуктов питания
ж) отсутствие столовых
2. Соотнесите информацию
а) события в Темиртау произошли при А. Брежнев Л.И.
б) Комитет по формированию немецкой автономии возглавил Б. Карагандинская область
в) события в Целинограде произошли при В. Акмолинская область
г) металлургический комбинат строился в Г. Хрущев Н.С.
д) г.Целиноград находился в Д. Коркин А.
е) предложение о создании автономии инициировано Е. Андропов Ю.В.
3. Территория, какой области не входила в состав немецкой автономии
а) Кокчетавская
б) Карагандинская
в) Павлодарская
г) Целиноградская
д) Алматинская
4. Суть событий в Целинограде 1979 г.
а) вовремя не выдавали заработную плату
б) недовольство дороговизной
в) требование независимости Казахстана
г) протест против провозглашения немецкой автономии
д) протест против высшего партийного руководства
5. В 1959 г. в каком городе Казахстана было выражено открытое недовольство социальной политикой правительства
а) Алматы.
б) Усть-Каменогорске.
в) Караганде.
г) Темиртау.
д) Кустанае.
6. Город, определенный как центр будущей немецкой автономии
а) Кокчетав
б) Кентау
в) Целиноград
г) Ерейментау
д) Караганда
Объяснение:
Объяснение:
Объяснение:Осма́нська імпе́рія — ісламська монархічна держава турецької династії Османів. Існувала у 1299–1923 роках. Заснована султаном Османом І на території Малої Азії. У ранньому новому часі була наддержавою в Європі та Середземномор'ї. Знищила Візантійську імперію, захопивши її столицю Константинополь, перейменований на Стамбул (1453). У часи найбільшого розквіту в XVI — XVII століттях займала Анатолію, Близький Схід, Північну Африку, Балканський півострів і прилеглі до нього з півночі землі Європи. Мала численних васалів — Волощину, Молдовське князівство, Дубровницька республіка, Кримське ханство, Мекку, Трансильванію, Імеретінське царство та інших. Очолювалася султанами, що також носили титули падишаха, халіфа й імператора Риму. Керувалася міцним центральним урядом (портою) та багатонаціональною бюрократією на місцях. Столиця розташовувалася у містах Сегют (1299–1326), Бурса (1326–1365), Едірне (1365–1453) й Стамбул (1453–1922). Панівною релігією був суннітський іслам, представники інших релігій обкладалися податком. Основною мовою панівної верстви була османська турецька. Серед багатонаціонального населення найчисленнішими етносами були турки, греки, вірмени і араби. У XVI—XVII століттях мала одну з найкращих армій світу, каркас якої становили артилерія та яничарська піхота. Вела перманентні війни із Персією, Священною Римською Імперією, Угорським королівством, Польщею, Російською імперією, Венеціанською республікою, Папською областю і Мальтійським орденом. На вершині своєї могутності, під час правління Сулеймана I Пишного від воріт Відня до Перської затоки, від Криму до Марокко. Вступила в епоху занепаду після поразки у Великій турецькій війні (1683—1699). Сильно ослабла внаслідок корупції чиновництва, яничарських бунтів, поразок у російсько-османських війнах XVIII — XIX століть та націоналістичної політики молодотурків. Розпалася після Першої світової війни 1914—1918 років. 1922 року було скасовано монархію, а 1924 року — халіфат. Розпад держави закріпив Лозаннський договір 1923 року, внаслідок якого постала Турецька республіка, наступниця імперії. Колишні володіння Османів стали незалежними державами або володіннями Великої Британії, Франції та Росії.
Россия вступила в начале 1757 года в Семилетнею войну.