Отто́ Едуа́рд Леопо́льд фон Бі́смарк-Шенга́узен, з 1865 — граф, з 1871 — князь фон Бісмарк, з 1890 — герцог Лауенбурзький[7] (нім. Otto Eduard Leopold von Bismarck-Schönhausen; 1 квітня 1815 — 30 липня 1898) — німецький державний і політичний діяч. Прем'єр-міністр Пруссії (1862–1890), бундесканцлер Північнонімецького союзу (1867–1871), перший райхсканцлер Німецької імперії (1871–1890). За дипломатію реальної політики та сильне урядування отримав прізвисько «залізний канцлер». Його вважають національним героєм Німеччини.
столетняя война принесла и франции множество бедствий. больше всего пострадала франция.
возмущение вызывало то, что дворяне – «те, кто воюет» – не могли защитить страну и её жителей.
страны была подорвана. постоянно росли налоги. население грабили , французская армия и наёмники.
в 1347 году в европе началась эпидемия чумы. её прозвали «чёрной смертью». она унесла около трети жителей европы. эпидемии сопутствовали голод и другие болезни.
из-за сокращения населения усилилась эксплуатация крестьян.
после поражения при пуатье начался сбор средств для выкупа из плена короля иоанна доброго. положение крестьян стало отчаянным.
в мае 1358 года крестьяне одной из деревень области бовезѝ в стычке с отрядом наёмников убили нескольких рыцарей. это послужило сигналом к началу восстания.
восставшие называли себя «жа̀ками» (в тот период обычной кличкой крестьянина была «жак-простак»). отсюда название восстания – «жакерѝя». оно стало самым крупным крестьянским восстанием в франции.
проти католицької церкви та німецького засилля, що вилилася в так звані гуситські війни (1419—1437). ... Страта Яна Гуса (1415) і Ієроніма Празького (1416) за рішенням Констанцького собору викликала вибух обурення серед чехів та стала поштовхом до гуситських війн.
Объяснение: