Более развитой являлась внешняя торговля руси. купцы торговали во владениях арабского халифата. днепровский путь связывал русь с византией. купцы ездили из киева в моравию, чехию, польшу, южную германию; из новгорода и полоцка — по морю в скандинавию, польское и далее на запад. в таможенном уставе x в. города раффельштеттена (германия) упоминаются славянские купцы. вывозилось из руси главным образом сырьё. с развитием ремесла увеличился вывоз ремесленных изделяй. на внешний рынок поступали пушнина, воск, мёд, смола, лён и льняные ткани, серебряные вещи, пряслица из розового шифера, оружие, замки, резная кость и пр. ввозились на русь предметы роскоши, фрукты, пряности, краски и пр.
Устав Володимира Мономаха, закони київського князя Володимира Мономаха, вміщені у розширеній редакції «Руської Правди». Володимира Мономаха був прийнятий після повстання у Києві 1113 представниками вищих станів з поступками для міщан і нижчих станів населення. Він регулював становище залежних селян — закупів, обмежуючи владу пана (заборона бити закупа), обмежував лихву, забороняв перетворювати на раба неспроможного платити боржника-купця, якщо це сталося наслідком нещасливого випадку тощо. У ньому точніше визначено становище холопів. У складенні уставу брали участь, крім кн. Володимира Мономаха, тисяцькі — Ратибор (київ)., Прокопій (білгородський), Станіслав (переяславський) і дехто з бояр.
