1517- початок реформації в Німеччині , 1519-1522- перша навколосвітня подорож Магелана , 1524-1525- селянська війна в Німеччині , 1562-1598- релігійні війни у Франції , 1588- розгром "непереможної армади " , 1607 - Заснування Джеймстауна - першого постійного поселення англійців у північній Америці. , 1640-1660- англійська буржуазна революція ; 1653-1657- протекторат Олівера Кромвеля в Англії , 1688- "славна революція" в Англії , 1760- ті - початок промислового перевороту в Англії.
Объяснение:На останньому етапі існування середньовічного суспільства в XV – першій половині XVII ст. темпи економічного розвитку європейських країн ще більше зростають. Епохою Великих географічних відкриттів прийнято називати строго визначений історичний період. Його хронологічні рамки вітчизняні історики і географи звичайно обмежують серединою XV - серединою XVII ст. Жодна інша епоха не була настільки насичена географічними відкриттями, ніколи вони не мали такого виняткового значення для долі Європи й усього світу.
У ХVІ–ХVІІІ ст. відбувається подальше вдосконалення знарядь праці. Використовувалися нові інструменти, прилади, верстати й механізми. У промисловості, як і в сільському господарстві, головним видом енергії була фізична сила людини, тварин, води, вітру. Але успіхи в металургії, текстильній промисловості, будівництві кораблів, виготовленні зброї приводили до появи перших механізмів — верстатів, прядильних машин тощо. Поява точних географічних карт, навігаційних приладів, будування каравел відкрило можливості перевозити велику кількість товарів у найвіддаленіші райони земної кулі.
Прогрес у сільському господарстві був повільнішим. Але вдосконалювалася техніка обробки землі, у Європі почали застосовувати добрива, вирощували рослини, привезені з Азії та Америки (рис, кукурудзу, тютюн).
Национализм — идеология и направление политики, основополагающим принципом которой является тезис о ценности нации как высшей формы общественного единства, её первичности в государствообразующем процессе.
Нацизм, — тоталитарная ультраправая идеология, являющаяся формой фашизма с элементами расизма и антисемитизма. Официальная политическая идеология нацистской Германии. Национал-социализм объявлял своей целью создание и утверждение на достаточно обширной территории расово чистого государства т. н. «арийской расы», имеющего всё необходимое для благополучного существования на протяжении неопределенно долгого времени («тысячелетний рейх»).
Фаши́зм — обобщённое название крайне правых политических движений и идеологий, проповедующих форму правления диктаторского типа, характерными признаками которых называют милитаристский национализм (в широком понимании), антилиберализм, реваншизм и вождизм, антикоммунизм, экспансионизм, презрение к выборной демократии и либерализму, веру в господство элит и естественную социальную иерархию, этатизм и, в ряде случаев, корпоративизм, расизм. и политику геноцида.
Большевизм- Революционное марксистское течение политической мысли и политический режим, связанный с формированием жёстко централизованной, сплочённой и дисциплинированной партии социальной революции, ориентированной на свержени
Либерали́зм (от лат. liberalis — свободный) — философское и общественно-политическое течение, провозглашающее непоколебимость прав и личных свобод человека. Либерализм провозглашает права и свободу каждого человека высшей ценностью и устанавливает их основой общественного и экономического порядка. Либерализм — стремление к свободе человеческого духа от стеснений, налагаемых религией, традицией, государством и т. д., и к общественным реформам, имеющим целью свободу личности и общества
Объяснение:
читай и всё
Розвиток ринкового господарства в Східній Україні у пореформений період. Стабілізація фінансово-кредитної системи. Столипінська аграрна реформа. Особливості економічного розвитку західноукраїнських земель
Основною рисою економічного життя в пореформений період став бурхливий розвиток ринкового господарства. Реформи 1860—1870-х років відкрили широкий шлях новим соціально-економічним відносинам, дали можливість утвердитись їм як пануючій системі. Саме ці реформи дозволили зламати феодальні відносини, завершити промисловий переворот, сформувати ті соціальні групи, які притаманні ринковій економіці. Залишки феодальних відносин, що зберігалися в сільському господарстві, утруднювали розвиток ринкових відносин, які все-таки поступово завойовували позиції як у селянських, так і в поміщицьких
господарствах.
Високі викупні платежі, податковий тягар, який несли селяни (із загальної суми податків 94% складали ті, котрі стягувалися з селян), різко збільшили грошові потреби селян, що в свою чергу призводить до збільшення частини товарного продукту, який вироблявся в селянському господарстві, тобто до зростання товарності селянських господарств. У свою чергу цей процес прискорює інший — диференціацію останніх, поділ на заможні та злиденні селянські господарства. Серед зубожілих селян формується ринок робочої сили, який забезпечує не лише сільське господарство наймитами, але й промисловість вільнонайманими робітниками, що сприяє розширенню внутрішнього ринку. Не менш важливим наслідком диференціації, який впливає на місткість внутрішнього ринку, є також і формування верхньої верстви — так званих куркулів — господарство яких носить яскраво товарний характер, а самі вони стають стабільними споживачами сільськогосподарських машин, добрив, більш якісного насіння, елітної худоби тощо.
Помітні зміни відбуваються й у поміщицьких господарствах. Після відміни тимчасовозобов’язаного стану (1881 p.), значна частина поміщицьких господарств так і не змогла пристосуватися до нових умов, і вони змушені були закладати маєтки в кредитних установах або продавати їх. Цe становище ще погіршується у зв’язку зі світовою аграрною кризою 1870-х років, коли різко впали світові ціни на збіжжя через надходження на європейські ринки дешевого американського хліба. В цей період лише в Україні в руки селян через Селянський поземельний банк (створений у 1882 p. для скупки поміщицьких земель з метою наступного продажу їх селянам) перейшло близько 4 млн десятин землi. Якщо в 1877 р. дворянам належало 16 млн десятин, то в 1902 p. — лише 12,2 млн десятин.
Объяснение: