В період Відродження у світовій літературі трапилися величезні зміни. З'явилися твори таких митців слова, як Дайте Аліг'єрі, Франческо Петрарки, Джованні Боккаччо, Франсуа Рабле, Мігеля де Сервантеса, Карпіо Лопе де Веги, Вільяма Шекспіра та ін.
Так, Франческо Петрарка (1304—1374) — італійський поет — увійшов в історію як зачинатель гуманістичної культури Відродження. Свій світогляд, який базувався на ідеалізації античної культурної спадщини, він виклав у "Листі до нащадків". Та всесвітню славу принесла йому любовна лірика "Книга пісень", присвячена Лаурі — жінці, яку він випадково зустрів у церкві і яка полонила його на все життя. Цикл віршів із двох частин ("На життя мадонни Лаури" і "На смерть мадонни Лаури") обіймає 317 сонетів, 29 кан-цон, 9 секстин, і 4 мадригали, складаючи своєрідний щоденник, у якому любовні переживання показані в усій їхній суперечливості та мінливості. Любовна лірика Петрарки стала класичним зразком поезії, збагативши її музикальністю, образною витонченістю, стилістикою поетичних засобів, зокрема використанням антитез та риторичних запитань, які підкреслюють душевні переживання.
Объяснение:
Государство:
Прямое управление из центрального, высшего эшелона административной власти, при которой не будет ни самостоятельности, ни демократии, ни самоуправления. Государственная номенклатура производит непосредственное управление с распорядительных документов.
Общество:
Все переводит под контроль государства, в том числе и процесс распределения продукции, что впоследствии исключает свободно-рыночные отношения между хозяйствами. Уничтожение рыночных отношений, которые действуют децентрализация на экономику.
Вывод:
Просмотрев выше указанные утверждения можно сказать, что определенная система управления хороша в свой период, который происходит в стране, и постепенно переходить с командно-административной до рыночной.
тому що їм до в народ і в них вийшло це зробити