На відміну від інших германських племен, франки стали активно розширювати свої володіння як на захід (на територію Галлії), так і на схід (вглиб Німеччини). Початок завойовницьких походів франків поклав король Хлодвіг І, який розширив межі держави до Піренейських гір і витіснив римлян з Галлії. Прийняття ним християнства (близько 498 р.) забезпечило підтримку духовенства і галло-римського населення у боротьбі проти інших германських племен, які в більшості були язичниками. Поступово влада франків поширилася на центральну Німеччину. У державі встановилася династія Меровінгів.
Гражда́нская война́ в Испа́нии (исп. Guerra Civil Española; июль 1936 — апрель 1939) — конфликт между Второй Испанской Республикой в лице правительства испанского Народного фронта (республиканцы, лоялисты) и оппозиционной ей испанской военно-националистической диктатурой под предводительством генерала Франсиско Франко (мятежники), поддержанного фашистской Италией, Германией и Португалией, в результате которого была ликвидирована Испанская республика и свергнуто республиканское правительство, пользовавшееся поддержкой СССР, Мексики и, в начале войны, Франции[1].
