М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
evamayninger20
evamayninger20
23.03.2021 14:32 •  История

У середні XIV ст. Візантійський імператор запропонував сербському кролю та болгарському царю укласти союз проти турків-османів ,проте отримав відповідь:коли прийдуть до нас турки ,тоді ми будемо захищатися від них .на яку причину поразки балканських держав указує цей випадок

👇
Ответ:
vasiaplaton
vasiaplaton
23.03.2021

Ця відповідь була через то що,на прикінці 14століття турки мали агресивні наміри на Балканах в нападали на них

4,8(67 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
akoa
akoa
23.03.2021
Эмблему для знамени Санкт-Петербургского полка
создал граф Франциск Санти в 1724 году. На
красном фоне золотой скипетр, на котором
перекрещены морской и речной якоря. Эмблема
этого полка стала гербом Санкт-Петербурга и всей
Санкт-Петербургской (Ингерманландской) губернии.
В мае 1780 года Екатерина II особым
закрепила уже существующий герб Санкт-
Петербурга.
В 1856 году Александр II высочайше одобрил
петербургский герб, составленный бароном
Бернгардом Кене. Он отличался от прежнего тем, что
гербовой щит венчался императорской короной и
лазоревыми (голубыми) лентами ордена святого
Андрея Первозванного, за ними изображались два
скрещенных скипетра, символизировавшие
равнозначность двух столиц - Петербурга и Москвы.
В таком виде в январе 1878 года петербургский герб
получил значение и губернского герба.
4,5(38 оценок)
Ответ:
нур92
нур92
23.03.2021
Народна кухня України широко представлена у поемі І. Котляревського "Енеїда". Видно, що автор добре знався на національних стравах. До того ж показати характер і вдачу українців без їх ставлення до народної кухні просто неможливо. Українці, як відомо, люблять посмакувати і добре знають власну кухню..
Кулінарія в Україні мене теж цікавить, і тому я звернула увагу на те, як Котляревський зробив суто українські страви надбанням Європи. Адже Енея у його мандрах по Середземному морю всі пригощали українськими стравами і обдаровували дарами з України:
Латин по царському звичаю
Енею дари одрядив:
Лубенського шмат короваю,
Корито опішнянських слив,
Горіхів київських смажених,
Полтавських пундиків пряжених
І гусячих п'ять кіп яєць;
Рогатого скота з Лип'янки,
Сивухи відер п'ять з Будянки,
Сто решетилівських овець.
Вся географія Полтавщини — у подарунках середземноморського царя. Крім того, українськими стравами із задоволенням ласували боги на Олімпі і праведники в раю. Так, на обіді у Зевса:
Там лакомини разні їли,
Буханчики пшеничні білі,
Кислиці, ягоди, коржі
І всякі різні витребеньки...
З історичних джерел я знаю, що традиційне харчування українців пройшло тривалий час становлення і розвитку. Деякі рецепти приготування страв зберігання продуктів харчування дійшли до нас від часів Трипілля, ранніх слов'ян та Київської Русі. Тож і маємо в Україні оригінальну кулінарію, створену віками і тисячоліттями. Підтвердженням того, що Україна є житницею Європи, є різноманітність страв із борошна і крупів... До речі, ці страви найчастіше згадуються в "Енеїді". Тут представники різних національностей із задоволенням їли галушки, вареники, локшину, куліш, кашу, а хліба завжди було не менш ніж "повне решето". Котляревський згадує у своїй поемі немало страв, які сьогодні вже призабуті. Це і зубці (зерна обтовченого ячменю, підсмажені), і путря (ячмінна кутя з солодким квасом), і кваша (солодке тісто), і баба-шарпанина (народна страва із пшеничного тіста, риби, конопляної олії, підсмаженої цибулі), і багато інших, які, за словами Котляревського, гості із задоволенням "лигали", "глитали", при цьому ще й "замурмотали, як коти". Що ж до діапазону запропонованих страв, то він просто приголомшливий: від сім'яної макухи, яку із задоволенням їли закохана Дідона та Еней, до кав'яру і крохмалю, "який їдять пани":

І в кахлях понесли пашкети
і киселю їм до сити;
Гарячую, м'яку буханку,
Зразову до рижків печінку,
Гречаних з часником пампух.
Згаданий у цитаті кисіль належить до архаїчних страв. Традиційно кисіль готували із добре підсушеного чи подрібненого вівса. Пізніше використовувалися для цього інші види борошна (пшеничне, житнє, горохове, картопляне). Не забув автор "Енеїди" і про культуру харчування українців:
Тут їли різнії потрави,
І все з полив'яних мисок,
І самі гарнії приправи
З нових кленових тарілок.
Я вважаю, що таке розмаїття кулінарних шедеврів свідчить про здоров'я і міць української нації. З іншого боку, якщо мені доручили б відшукати в українській кухні унікальні страви, які можна запатентувати у світі, я б далеко не ходила — для початку відкрила б безсмертну "Енеїду" Івана Котляревського.
4,6(72 оценок)
Это интересно:
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ