Христианство и ислам общее
- верят в одного бога, монотеистические религии
- обе религии считают подаяние и благотворительность благом.
- обе религии верят в Пресвятую Богородицу
- обе религии верят в рай и ад
Христианство и ислам разница
- христианство старше и имеет более широкий круг верующих (1/3 от всех верующих), чем ислам
- христианство учит о Святой Троице, Иисусе Христе как сыне Бога мира, учение держится на Библии: Ветхий и Новый Завет.
- ислам основан пророком Мухамеддом, учение держится на Коране; учит о покорности Богу, пророку и Корану. Ислам дословно означает покорность.
- христианство верит в неограниченного и всемогущего бога, а ислам видит бога как человека, который имеет такие же качества, то есть обе религии верят в разных богов
- разница в ритуалах, символах Веры, молитвах, религиозных праздниках
- христианство предполагает священников – связующих между богом и человеком. Ислам не предполагает священников, человек самостоятельно может совершать молитву где ему угодно 5 раз в день, потому что все обязаны знать Коран (хоть мулла и имам в исламе есть).
- у мусульман есть только один пост – священный месяц Рамадан, а в христианстве – их 4.
- у христиан есть костел, храм или церковь, а у мусульман – мечеть.
- христианство предполагает, что бог создал ангелов и людей, а ислам- ангелов, людей и джинов.
- Христианство – бог создал людей по своему подобию; Ислам: человек и бог имеют разные обличия.
- святой дух – Троица в христианстве и Джибрил в исламе.
- иконы хороши только для христиан, у мусульман их нет
- христиане защищаются от сатаны крестом, а мусульмане черным камнем, который расположен в Мекке
Здавалося б, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко є однією з
найвідоміших осіб української історії, чому прислужилися і народні легенди,
і картина художника Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому
султанові», і збережена могила легендарного козацького ватажка, і постійно
розроблювана протягом двох століть тематика боротьби запорозького
козацтва проти турецько-татарської агресії у ХVІІ ст., у подіях якої часто
фігурує ім’я Івана Сірка. У другій половині ХХ ст. інтерес до постаті Івана
Сірка був збуджений не дуже пристойною історією з перепохованням праху
кошового отамана, яка розтягнулася на чверть століття. У зв’язку з
підвищенням уваги суспільства до історії українського державотворення вже
у наші часи виникла дискусія з приводу політичної ролі Івана Сірка в подіях
другої половини ХVІІ ст., коли йшла боротьба за українську козацьку
державність.
Проте в життєписі Івана Дмитровича Сірка досі залишається багато
«білих плям». Це зауважує й автор книги «Іван Сірко», яка нещодавно
вийшла з друку. Автор її – відомий не лише в Україні вчений-історик, якого в
рівній мірі можна називати джерелознавцем і козакознавцем, доктор
історичних наук, отець Юрій Мицик. За чотири десятки років своїх
дослідницьких пошуків він «перелопатив» не тільки документи вітчизняних
архівосховищ, що відносяться до тематики його наукових інтересів, а й
численні фонди архівів Росії, Польщі, Німеччини, рукописних відділів
вітчизняних і зарубіжних бібліотек, ввів до наукового обігу велику кількість
історичних джерел.
Однією з провідних тем у науковій творчості Ю.А. Мицика є життя і
діяльність одного з видатних очільників Запорозької Січі другої половини
ХVІІ ст. Івана Дмитровича Сірка, який став одним із символів боротьби
українського народу за свою свободу. Ця тема давно привернула автора, про
що свідчать опублікований ним цикл статей про Івана Сірка, дві невеликі
книги, одна з яких у співавторстві, а також видані ним у співавторстві
окремою книжечкою «Листи Івана Сірка» (К., 1995).