їх називали гайдамаками
выбери что надо а так вот полностью
Объяснение:
Индия представляет собой огромный полуостров, почти материк на юге Азии. Он отделен от всего окружающего мира Индийским океаном и величайшим в мире горным хребтом – Гималаями. Только немногие горные проходы, ущелья и долины соединяют эту страну с соседними государствами и народами. Центральную часть Индии занимает плоскогорье Декан. Оно является родиной древних цивилизаций. В Гималаях берут начало две великие реки – Ганг и Инд. Свое название страна получила от названия реки Инд. Воды Ганга жители Индии и сейчас считают священными. На сегодняшнем занятии мы познакомимся с удивительной цивилизацией древности – индийской.
Предыстория
Индия находится в Южной Азии, на полуострове Индостан. Полуостров омывают воды Индийского океана. С севера Индию ограничивают Гималаи – самые высокие в мире горы. В Гималаях берут исток реки Инд и Ганг. Долину Ганга покрывают труднопроходимые леса – джунгли.
В долинах рек жители Индии выращивали: рис, пшеницу, ячмень; хлопчатник; сахарный тростник.
События
III тыс. до н.э. – в долине реки Инд появляются первые города (город Мохенджо-Даро).
II тыс. до н.э. – древнеиндийские города погибают.
II тыс. до н.э. – на территории Индии появляются племена ариев. Они расселяются по всему Индостану.
I тыс. до н.э. – в Индии возникает множество царств.
VI–V вв. до н.э. – возникновение буддизма.
III в. до н.э. – почти вся Индия была объединена под властью царей династии Маурьев. Наибольшего расцвета империя Маурьев достигла в период правления царя Ашоки.
Древнеиндийские боги:
Ганеша – бог мудрости с головой слона,
Брахма – бог-творец (создатель Вселенной и правитель мира),
Вишну – бог-хранитель людям,
Шива – бог-разрушитель, может погубить, но может и .
Причины :
- Война обогащения.
- Аквитания была английским владением на территории Франции.
- Борьба за влияние в Фландрии ( богатой )
Ход :
- 1337 - 60 года - уничтожение франц. флота при г. Слейсе ( 1340 )
- поражение франц. при Креси , при Пуатье ( 1346 , 1356 )
Закончилось мир. договором , по которому треть земель франц. была под управ. Англии
- 1369 - 96 года - победа франц. и на суше, и на море
Англия потеряла почти все земли во Франции
- 1415 - 24 года - сокруш. поражение франц. при Азенкуре в 1415 г. К 1424 г. Франция была в руках англичан
- 1428 - 53 года - осада Орлеана в 1428 г. , перелом в ходе войны : появление Жанны дАрк .
Итог :
- коронация законного наследника франц. престола в Реймсе Карла Седьмого ( 1429 г. )
Объяснение:Піднесення польського визвольного руху на початку 1860-х років
Обурений насильницьким поділом його території і ліквідацією самостійної держави Речі Посполитої, протестуючи проти тяжкого національного гніту, польський народ (а також інші народи, що входили в Річ Посполиту: литовці, білоруси, українці) не припиняли боротьби за своє визволення.
На початку 60-х років 19 століття визвольний рух охопив значні маси населення колишньої Речі Посполитої. Після початку повстання у Варшаві було створено Національний Уряд, який видав "Маніфест" в якому закликав народи до боротьби проти окупації Російської імперії та створення Речі Посполитої Трьох народів.
У цьому русі чітко визначилося два напрями: шляхетсько-буржуазно-демократичний та поміщицько-буржуазний. Рушійними силами першого з них були робітники, ремісники й селяни, дрібна шляхта, нижч чиновництва, службовців і духовенства, другого—поміщики, середня і велика буржуазія, вищ духовенства і службовців. Різнорідний склад учасників визвольного руху зумовив наявність у ньому радикальної й поміркованої тенденцій.
Течія «червоних»
Домбровський Ярослав
Провідну роль у русі відігравали збідніла шляхта і дрібнобуржуазні елементи (так звана партія «червоних»). Вони ставили своєю метою завоювати національну незалежність і провести ряд буржуазних реформ. Але в поглядах і програмних вимогах «червоних» не було єдності. їх правий табір, очолений А. Гіллером, В. Марчевським, О. Авейдою та ін., відзначався поміркованими вимогами, був схильний до компромісу з поміщиками й поділяв націоналістичні погляди шляхти. Лівий табір «червоних» на чолі з 3. Падлевським, Ярославом Домбровським, Кастусем Калиновським, 3игмунтом Сераковським та ін. стояв на позиціях радикальних демократів і відстоював необхідність союзу з революційними силами Росії, прагнув до революційного здійснення буржуазно-демократичних перетворень. У його зверненнях та листівках висловлювалося і всіляко підтримувалося гасло: «За вашу і нашу свободу!»
Течія «білих»