Сочинение по истории «Путешествие по средневековому городу» или «Средневековый город»
Я вошел в этот французский город утром через ворота в крепостной стене. Стражники только что открыли городские ворота, запертые ночью. Поэтому со мной в город въехало множество крестьян, которые везли на телегах товары на ярмарку.
Я попал в лабиринт узких улиц. По некоторым из них не смогла бы проехать даже повозка. Вдобавок вторые этажи домов сильно выступали над первыми. Мне пришлось пробираться в полутьме, держась за стены. Женщины громко переговаривались из окон над моей головой. Один раз сверху прямо на улицу выплеснули . Я еле успел отскочить.
Улицы были очень грязными. На одной из них валялась в луже толстая свинья. В тупиках часто попадались , по которым спокойно разгуливали крысы. Местные жители рассказали мне, что всего год назад в городе появлялась чума. Но опустошающей эпидемии, к счастью, не случилось.
Я добрался до улицы ремесленников. Здесь работали кожевники, кузнецы, столяры, ткачи, портные, обувщики, граверы, золотых и серебряных мастера. Двери каждой мастерской были открыты и над входом висела эмблема цеха, то есть объединения ремесленников. От местных жителей я также узнал, что в городе работает прядильная мануфактура, где трудится много людей.
Я вышел на центральную площадь, замощенную булыжником. Полюбовался башней-ратушей, в здании которой заседают мэр и муниципальные власти. По соседству с ней расположился главный городской собор. Он построен в готическом стиле. Его узкие башни с острыми шпилями как будто пытаются дотянуться до небес.
Над городом возвышался холм, на котором я увидел замок, окруженный стеной и рвом. Это была резиденция герцога Алансонского, феодала и владельца всех окрестных земель. Жители города не работали в его имении, но все равно полностью зависели от его гнева и милостей.
Сойдёт? если да можно лучший ответ?<3
Особливе місце серед руських князівств посідав «пан Великий Новгород», як шанобливо називали його сучасники. Новгородські землі охоплювали величезну територію Північно-Західної Русі: від Балтійського моря на заході до Уральських гір на сході та від Білого моря і узбережжя Льодовитого океану на півночі до межиріччя Волги та Оки на півдні.
У цих землях клімат був холодніший, ніж у Подніпров'ї та Південно-Західній Русі, і ґрунти не такі родючі, тому населення цих земель, окрім рільництва, займалося тваринництвом, городництвом, полюванням, рибальством тощо.
З давніх часів у Новгороді склався своєрідний, відмінний від інших земель-князівств, суспільно-політичний устрій. Для Новгорода було звичним закликати, за князя на престол. Князівської династії у Новгороді не було. З 1095 р. до 1304 p., приблизно за 200 років, на новгородському престолі 58 разів змінювалася княжа влада. Князь був, передовсім, головою військової дружини, яку приводив із собою. Проте дружина князя була лише невеликою частиною новгородського війська, основну частину якого складало ополчення. Новгородці могли прогнати князя, якщо вважали, що він кепсько захищає їхні інтереси, але, бувало, що й князі намагалися порушувати давні права новгородців.
Вирішальну роль у визначенні стосунків між новгородцями та їхнім князем зіграли події 1136 p., коли новгородці визнали князя Всеволода Мстиславовича (онука Володимира Мономаха) неспроможним захищати місто і прогнали його. Відтоді у випадку за нового князя з ним укладали спеціальну угоду —ряд. За цим договором князеві заборонялося втручатися у справи міського управління, несправедливо карати, змінювати посадових осіб тощо.
Найвищим органом влади у Новгороді було віче — народні збори. На ньому обирали основних представників міської влади: посадника, тисяцького і владику (архієпископа). Боярство було найвищим станом новгородського суспільства. Саме багаті боярські родини тримали у своїх руках керівництво політичним життям міста. Бояри володіли землями, лісами, рибними угіддями, що давали їм хутра, мед, віск, рибу та інші продукти. Зовнішня і внутрішня торгівля була основним джерелом багатства Новгорода, а новгородські купці володіли великими складами, коморами, річковими та морськими суднами.
Отже, після подій 1136р. у Новгороді запанувала форма державного правління, що отримала назву аристократичної республіки, за якої реальна влада належала міській аристократії.
Объяснение:
Считается, что эти цвета взяты из города Тильзит