Пакт Келлога – Бриана был заключен в 1928 году – это отказ от войны в качестве орудия национальной политики. Это создание системы коллективной безопасности в Европе. Идея была очень хорошая, ведь этот договор в принципе «запрещал войну». Пакт подписали первоначально сразу 15 государств, включая ведущие страны Западной Европы. Позднее к середине 1930-х годов к пакту присоединились еще 63 государства.
А что касается Версальского договора, который был подписан 28 июня 1919 года, сразу после Первой мировой войны, то там абсолютно явно прослеживались меркантильные интересы стран – победителей, которые хотели поиметь денежные компенсации за нанесенный ущерб во время войны и присоединить к себе некоторые территории побежденных стран. Именно эти пункты и препятствовали выполнению пакта Келлога – Бриана.
Объяснение:
2. Створення Дніпровського каскаду гідроелектростанцій забезпечить комплексне використання найбагатших ресурсів Дніпра дешева енергія дніпровських ГЕС послужить основою подальшого розвитку електроємних галузей соціалістичної індустрії створення каскаду гідроелектростанцій значно поліпшить також судноплавство від гирла Дніпра до Києва
3. Сільськогосподарську реформу Микити Сергійовича прийнято ділити на управлінську та аграрну. Це пов'язано з тим, що реорганізація сільського господарства велася за кількома напрямками. Реформи Хрущова в галузі сільського господарства почалися з того, що він почав об'єднувати приватні господарства і невеликі колгоспи у великі раднаргоспи. Це було далекоглядним рішенням, так як вже на той момент загострилося питання ведення дрібного господарства. Склалася така ситуація, що в одних колгоспів були великі території, але мало робочої сили, а в інших – навпаки. Запропоноване Микитою Сергійовичем рішення про об'єднання цих господарств дозволило вирішити дану проблему.Найбільш показовим стало»Рязанське диво". У спробі задовольнити примху глави держави і вислужитися перед начальством перший секретар Рязанського обкому Олексій Ларіонов пообіцяв в три рази збільшити виробництво м'яса. Для цього він розпорядився забити практично все поголів'я худоби в області, включаючи тварин, що належать приватним власникам. А так як цієї кількості худоби не вистачило, то на закупівлю м'яса в інших областях були пущені бюджетні гроші. В результаті тваринництву і бюджету Рязанської області було завдано істотної шкоди. Сам Олексій Ларіонов після розкриття цієї афери застрелився.
4. Позитивною стороною роботи раднаргоспів було об'єднання в ряді випадків споріднених підприємств, створення міжгалузевих підприємств з ремонту обладнання, виробництва заготовок, інструменту і т.п. але з плином часу стали виявлятися великі недоліки в територіальній системі управління.
6. Шістдесятники - це субкультура радянської інтелігенції.
Це покоління людей минулого століття, що народилися приблизно з 1925 по 1935 рр.
Більшість "шістдесятників" були вихідцями з інтелігентського або партійного середовища.
Найпомітніше "шістдесятники" висловили себе в літературі.
Також в кінематографі, образотворчому мистецтві.
Якщо спробувати охарактеризувати їх погляди, то можна сказати наступне:
Вони відрізнялися тим, що були незадоволені радянською владою. Критикували керівників країни.
Шістдесятники були в деякому роді опозицією.
Вони вірили в комунізм без сталінізму, без голоду, війни і концтаборів.
7. Основними причинами виникнення дисидентського руху були політичні: відсутність справжньої політичної самостійності Республіки, однопартійна система, яка позбавляла суспільство демократичного вибору шляхів політичного розвитку, забороняла діяльність опозиції, встановила цензуру, відкидала будь-які законні можливості для зміни влади, призвела до небаченої бюрократизації системи управління.