Панщина, гужова повинність, відробіток, Ґвалт, повоз
Объяснение:
Панщина - примусове й майже безоплатне виконання різного роду робіт у господарстві феодала/власника/пана.
Гужова повинність (гужовий відбуток) — форма обов'язкової участі населення у перевезенні державних або панських вантажів із залученням робочої худоби та перевізних засобів окремих громадян (гужем називалася петля на хомуті, що кріпилася до голоблі воза; при запряганні худоби в неї вставлявся кінець дуги; звідси і назва ...
Відробіток - селянин виконує роботу, таким чином віддає борг
Ґвалт - феодальна повинність, яку виконували селяни на вимогу поміщиків
Повоз - повинність, що полягала у доставлянні продуктів за розпорядженням
ответ:Великое Княжество Литовское геополитически находилось на границе двух конфессий, представители которых доминировали в государстве. Это давало повод Москве и Риму вмешиваться во внутренние дела княжества. Чтобы защитить независимость ВКЛ, требовалось что-то иное — и не католичество, и не православие.
К XVI в. отчетливо проступили черты кризиса православия. Константинополь был захвачен турками, а епархии не смогли создать систему школ для шляхты, подготовки кадров низшего духовенства. Иезуит Петр Скарга, характеризуя состояние православия в ВКЛ, писал: «Попы охолопели, наука упала».
В начале 90-х гг. XVI в. на встречах с представителями Ватикана православные епископы ВКЛ предлагали условия объединения церквей в княжестве. Инициаторами унии выступили епископ берестейский и владимирский Ипатий Потей и епископ луцкий Кирилл Терлецкий. Их поддержали киевский митрополит Михаил Рогоза, король Речи Посполитой Сигизмунд III Ваза и канцлер ВКЛ Лев Сапега. Весной 1595 г. на церковном соборе почти все православные епископы, кроме львовского, согласились заключить церковную унию. Они подготовили «33 артикула» — условия преобразования православной церкви ВКЛ в униатскую.
Життя в Стародавньому Римі було суворим, особливо це стосувалося дітей. Навіть якщо вони виживали в перші роки свого життя, їх чекало майбутнє, повне виснажливої або небезпечної роботи за невелику винагороду. Лише деякі привілейовані могли насолодитися життям у всій її повноті. Незважаючи на це, люди вперто продовжували жити. Вони проходили шлях від новонароджених, яким насилу вдалося вижити, до повноцінних громадян Римської імперії.