На картині виконана одна з найвідоміших площ Новгорода. На першому плані можна гати торговельні лавки і лави, які є постійними, на відміну від возів з товарами, які з'їжджаються сюди з усіх боків великого міста. Художник дивно передає всю атмосферу того часу, і якщо надовго придивитися на картину, можна навіть відчути гул, який стоїть на площі від торгашів.
Дивно, як точно передається не тільки атмосфера, але і нюанси одягу того часу і деякі деталі загального вигляду. Серед всієї композиції, антуражу і всіх людей, відрізняється кілька людей знаходяться посередині картини, по всій видимості, це іноземні гості, які прибули з Німеччини. Тут видно і знатні купці і бояри. Видно і річка, і міст, що йде через річку безпосередньо до міських воріт.
Вся картина прописана з ідеальною точністю. Дивно як Васнецов підібрав фарби, якими була виписана одежа людей, що знаходяться на площі і навколишніх їх будівель. Недарма кажуть, що Новгород був найбагатшим торговельним містом, де при бажанні можна було знайти все.
Також повноцінно промальований і побут цих людей, ось наприклад, в правому нижньому кутку, чоловіки з сумою через плече, як видно, робить обмін грошей, для цього у нього є спеціальні ваги, на яких він зважує рублі. Так, саме так, в той час рублем вважалася грошова одиниця, а вагова міра.
Виходячи з усіх цих тонко і точно прописаних нюансів, можна подумати, що художник провів чимало часу за вивченням цих історичних тонкощів. Кожен костюм відповідає костюму того часу, для цього художник використовує короткі мазки, завдяки яким йому виходить дуже унікально розписати всю картину і підкреслити образ площі.
Объяснение:
По словам российской историков эпоха дворцовы переворотов это временной промежуток в политической жизни России, XVlll столетияя, когда переход высшей государственной власти происходил путём совершения гвардейцами или предворными дворцовых переворотов.
Черты дворцовых переворотов: 1 - политическая нестабильность, 2 - отсутствие преемственности в государственном управлении, 3 - фаворитизм, 4 - сосуществование и соперничество официальных высших органов власти ( Сенат, Синод) и неофициальных „кружков” доверенных лиц при особе государя (Верховный тайный совет, Кабинет министров, Конференция при высочайшем дворе) .