За всіх часів кожен народ мріяв про сильного, сміливого та розумного захисника. Саме тому в міфах різних народів з'являлися герої, завжди готові прийти на до скривдженим та беззахисним. Давні греки, або елліни, як вони себе називали, також мали свого уславленого героя. Ним був Геракл.
Геракл — син бога Зевса та смертної земної жінки Алкмени. Того дня, коли Геракл мав з'явитися на світ, Зевс заприсягнувся на зібранні богів, що немовля із його потомків, яке народиться цього дня перше, володарюватиме над Мікенами й іншими народами. Але дружина Зевса Гера пішла на хитрість. Вона затримала народження Геракла і прискорила появу Еврисфея. Так помстилася Гера Зевсові за його зраду. А спокутувати цей гріх довелося Гераклу. Щоб стати безсмертним, він змушений був служити слабкому, кволому боягузу впродовж дванадцяти років та здійснити дванадцять подвигів (два з них Еврисфей не зарахував). Геракл: дістав шкуру немейського лева, вбив лернейську гідру, вполював керинейську лань, приніс в Мікени ериманфського вепра, очистив Авгієві стайні, перебив стимфалійських птахів, привів критського бика, перегнав у Мікени кобилиць Діомеда, здобув донькам Еврисфея пояс цариці амазонок Іпполіти, пригнав у Мікени череду корів велетня Геріона, приніс золоті яблука Гесперид, здійснив подорож у підземне царство, щоб привести Еврисфею його сторожа — пса Цербера.
Для здійснення цих подвигів потрібні були неабиякі сила, відвага, кмітливість. Гераклу й справді притаманні усі ці якості. До речі, ім'я "Геракл" означає "уславлений герой". Його подвиги стали улюбленою темою античного мистецтва. Відома статуя Геракла Фарнезе роботи Глікона. Епізоди з життя героя надихали на творчість відомих скульпторів, художників.
Ім'я "Геракл" має ще одне значення: "завдяки Гері". Дійсно, все своє життя герой мав протистояти ненависті і заздрощам дружини Зевса і, мабуть, завдяки їй прославився. Шлях від героя до божества нелегкий. Але ж це є той шлях до ідеалу, якого так прагнули давні греки. Мені здається, що й кожен із нас має стати на цей шлях.
Я знаю, что они существуют и без интернета. Это настоящая проблема для Индии. Причем сами жители смирились с этим давно и до сих пор этого придерживаются несмотря на то что закон отменил касты. Если какой-либо индус например работает прачкой то он им и останется до конца жизни. Это передается по наследству от отца к сыну, от матери к дочки. Эта проблема заключается прежде всего в религии индусов. Индусы верят, что если они при жизни были например прачками, то в следующией жизни(когда они умрут) Всевышний повысит их касту и они станут например парикмахерами или может быть даже юристами) Если честно это оклонение мешает Индии процветать(это лично мое мнение). Могу привести пример. Если человек низший касты обладает талантами например того же самого юриста, то он не может им к сожалению стать. И в то же время человек из высший касты не имеет таланта, что бы быть юристом, но он им является. Т е я хочу сказать, что касты препятствуют развитию талантов, умных и интеллегентных людей. А если не будет талантов, то как же будет тогда процветать страна??
Касты в современной Индии тема очень интересная и неоднозначная, поэтому попытаюсь осветить этот вопрос с правовой точки зрения и начну с исторического начала применения термина "каста" в Индии.1. Сначала разберемся со словом Каста применительно к Индии. Термин касты совершенно не индийского происхождения и применяться он стал захватчиками-европейцами к сложному по структуре индийскому обществу относительно недавно, уже в 20 веке. В Индии существуют собственные системы классификации членов общества, а именно: варна и джати.Варна - в буквальном переводе "цвет", это как раз то, что называется в просторечии кастами, 4 кастам соответствует 4 варны (чатурванья): брамины, кшатрии (кшатрия), вайшья (вайшии), шудры. Об истории варн и их нормативном закреплении в законах Ману (Манусмрити) я уже писала, статью найти можно по тегу "касты".Кроме варн в индийском обществе существуют джати, то есть разделения, установленные по профессиональному признаку, они существуют как бы внутри 4 варн. Бывают джати воров, плотников, горшечников и мужчин-прачек, и священнослужителей конечно тоже. Индийские джати очень близки по смыслу к средневековым европейским цехам, в Индии джати также наследуется и переход из одной джати в другую крайне затруднен, о чем можно прочесть в индийской художественной литературе. Система джати тщательно оберегается кастовыми советами (кхап панчаятами), смешения варн является своебразным преступлением с точки зрения обычаев, и часто ведет к реальному преступлению - убийствам тех молодых людей, которые поженились или просто полюбили друг друга, не взирая на то, что принадлежат к разным джати
За всіх часів кожен народ мріяв про сильного, сміливого та розумного захисника. Саме тому в міфах різних народів з'являлися герої, завжди готові прийти на до скривдженим та беззахисним. Давні греки, або елліни, як вони себе називали, також мали свого уславленого героя. Ним був Геракл.
Геракл — син бога Зевса та смертної земної жінки Алкмени. Того дня, коли Геракл мав з'явитися на світ, Зевс заприсягнувся на зібранні богів, що немовля із його потомків, яке народиться цього дня перше, володарюватиме над Мікенами й іншими народами. Але дружина Зевса Гера пішла на хитрість. Вона затримала народження Геракла і прискорила появу Еврисфея. Так помстилася Гера Зевсові за його зраду. А спокутувати цей гріх довелося Гераклу. Щоб стати безсмертним, він змушений був служити слабкому, кволому боягузу впродовж дванадцяти років та здійснити дванадцять подвигів (два з них Еврисфей не зарахував). Геракл: дістав шкуру немейського лева, вбив лернейську гідру, вполював керинейську лань, приніс в Мікени ериманфського вепра, очистив Авгієві стайні, перебив стимфалійських птахів, привів критського бика, перегнав у Мікени кобилиць Діомеда, здобув донькам Еврисфея пояс цариці амазонок Іпполіти, пригнав у Мікени череду корів велетня Геріона, приніс золоті яблука Гесперид, здійснив подорож у підземне царство, щоб привести Еврисфею його сторожа — пса Цербера.
Для здійснення цих подвигів потрібні були неабиякі сила, відвага, кмітливість. Гераклу й справді притаманні усі ці якості. До речі, ім'я "Геракл" означає "уславлений герой". Його подвиги стали улюбленою темою античного мистецтва. Відома статуя Геракла Фарнезе роботи Глікона. Епізоди з життя героя надихали на творчість відомих скульпторів, художників.
Ім'я "Геракл" має ще одне значення: "завдяки Гері". Дійсно, все своє життя герой мав протистояти ненависті і заздрощам дружини Зевса і, мабуть, завдяки їй прославився. Шлях від героя до божества нелегкий. Але ж це є той шлях до ідеалу, якого так прагнули давні греки. Мені здається, що й кожен із нас має стати на цей шлях.
Объяснение:
Це про Геракла.
Рад обращайтесь ❤️