Зображена пам'ятка мистецтва є джере- лом наших знань .. А про походження та розселення скіфів Б про боротьбу скіфів із персами та сар- MATAMI в про поховальні ритуали й обряди скіфів г про заняття, вірування та світогляд скіфів
РУСАЛКА ДНІСТРОВАЯ" — укр. фольклорно-літ. альманах, виданий "Руською трійцею" 1837 в Буді (нині у складі м. Будапешт, Угорщина). Пам’ятка доби укр. романтизму. Девізом книги стали слова Я.Коллара: "Не тоді, коли очі сумні, а коли руки діяльні, розцвітає надія". Містить укр. нар. пісні з передмовою І.Вагилевича (зокрема, про Н.Морозенка, Коновченка, О.Довбуша, про взяття козаками Варни (нині місто в Болгарії), веснянки, колядки), твори М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького; переклади сербських нар. пісень та уривків із "Краледворського рукопису" В.Ганки; анотований покажчик давніх рукописів бібліотеки василіанського Свято-Онуфріївського монастиря у Львові; укр. грамоту 1424 та рецензію М.Шашкевича на фольклорний збірник Й.Лозинського "Руське весілля".
У передмові ("Передслів’ї") М.Шашкевич розцінив альманах як явище загальноукр. національно-культ. відродження, вітав почин Наддніпрянської України щодо розвитку нової літератури, закликав галицьких громадсько-культ. діячів її підтримати, збагачувати та розвивати. Книжка, будучи синтезованим виявом новаторських починань "Руської трійці" в різних ділянках національно-культ. життя укр. Галичини (за висловом цензорів, це — "руська співачка з-над Дністра"), стала маніфестом нац. відродження, започаткувала нову літературу на західноукр. землях. За словами І.Франка, збірка "була свого часу явищем наскрізь революційним".
Новаторський зміст книжки, возвеличування визвол. боротьби народу, поетизація нар. героїв, подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім укр. народом, дух міжслов’ян. взаємності, не традиційна книжна, а жива розмовна нар. мова, не традиційний кириличний, а т. зв. гражданський шрифт спричинили її цензурну заборону і конфіскацію осн. частини (600 прим.) накладу, виданої тільки 1849. Не були конфісковані бл. 200 примірників, частина із яких поширювалася за межами Галичини. Вихід "Р.Д." прихильно і схвально зустріли видатні національно-культ. діячі Наддніпрянської України (О.Бодянський, М.Костомаров, П.Лукашевич, М.Максимович, І.Срезневський, Т.Шевченко), представники польс., чеської, словац., сербської, хорватської громадськості.
Всупереч цензурній забороні "Р.Д.", поруч із "Кобзарем" Т.Шевченка, стала духовним орієнтиром національно-патріотичних сил західноукр. земель на тривалу перспективу. Її традиції незабаром продовжив альманах "Вінок русинам на обжинки" (Відень, 1845—47, т. 1—2), донісши до читачів, хоч із запізненням, гол. ідеї "Р.Д.", які надихали на самовіддану працю на ниві нац. відродження не одне покоління громадсько-культ. діячів і справляли стимулюючий вплив на творчість багатьох західноукр. письменників-романтиків. Перевидавалася 1910, 1950, 1961, 1972, 1987, 2007, 2012. У Львові з 1990 діє Музей "Русалки Дністрової".
Одна из первых попыток провести блицкриг была предпринята немецкими войсками в ходе Первой мировой войны на Западном фронте. Согласно плану Шлиффена предполагалось нанести молниеносный удар по Франции, за 1,5—2 месяца завершить войну с ней подписанием победного мира, а затем переключиться на Восточный фронт. Однако сопротивление французских и бельгийских войск сорвало эти планы. Сыграло свою роль отсутствие танков и несовершенство авиации той эпохи, а также более стремительное, чем это ожидалось, наступление русской армии в Восточной Пруссии, что потребовало перебросить часть сил для его отражения. Все это привело к тому, что германские войска продвигались слишком медленно, и Антанте удалось подтянуть силы и выиграть битву на Марне в сентябре 1914 года. В результате война приняла затяжной характер. Впервые блицкриг на практике был успешно проведён германскими военными стратегами (Манштейн, Клейст, Гудериан, Рундштедт и другие) в начале Второй мировой войны при захвате Польши: к концу сентября польское государство перестало существовать, хотя в Польше осталось более миллиона немобилизованных человек призывного возраста. Во Франции также не были исчерпаны людские резервы к моменту подписания перемирия. Вся кампания во Франции заняла лишь 44 дня: с 10 мая по 22 июня 1940, а в Польше — 36 суток: с 1 сентября по 5 октября 1939 (дата прекращения сопротивления последних регулярных частей польской армии). В начале Великой Отечественной войны стратегия блицкрига позволила нацистской Германии быстро разбить советские войска в полосе 100—300 км к востоку от границы между СССР с Германией и её союзниками. Тем не менее, потеря германской армией времени на уничтожение окружённых советских войск, износ техники и сопротивление обороняющихся привели в итоге к провалу стратегии блицкрига на Восточном фронте[1].
У передмові ("Передслів’ї") М.Шашкевич розцінив альманах як явище загальноукр. національно-культ. відродження, вітав почин Наддніпрянської України щодо розвитку нової літератури, закликав галицьких громадсько-культ. діячів її підтримати, збагачувати та розвивати. Книжка, будучи синтезованим виявом новаторських починань "Руської трійці" в різних ділянках національно-культ. життя укр. Галичини (за висловом цензорів, це — "руська співачка з-над Дністра"), стала маніфестом нац. відродження, започаткувала нову літературу на західноукр. землях. За словами І.Франка, збірка "була свого часу явищем наскрізь революційним".
Новаторський зміст книжки, возвеличування визвол. боротьби народу, поетизація нар. героїв, подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім укр. народом, дух міжслов’ян. взаємності, не традиційна книжна, а жива розмовна нар. мова, не традиційний кириличний, а т. зв. гражданський шрифт спричинили її цензурну заборону і конфіскацію осн. частини (600 прим.) накладу, виданої тільки 1849. Не були конфісковані бл. 200 примірників, частина із яких поширювалася за межами Галичини. Вихід "Р.Д." прихильно і схвально зустріли видатні національно-культ. діячі Наддніпрянської України (О.Бодянський, М.Костомаров, П.Лукашевич, М.Максимович, І.Срезневський, Т.Шевченко), представники польс., чеської, словац., сербської, хорватської громадськості.
Всупереч цензурній забороні "Р.Д.", поруч із "Кобзарем" Т.Шевченка, стала духовним орієнтиром національно-патріотичних сил західноукр. земель на тривалу перспективу. Її традиції незабаром продовжив альманах "Вінок русинам на обжинки" (Відень, 1845—47, т. 1—2), донісши до читачів, хоч із запізненням, гол. ідеї "Р.Д.", які надихали на самовіддану працю на ниві нац. відродження не одне покоління громадсько-культ. діячів і справляли стимулюючий вплив на творчість багатьох західноукр. письменників-романтиків. Перевидавалася 1910, 1950, 1961, 1972, 1987, 2007, 2012. У Львові з 1990 діє Музей "Русалки Дністрової".