1. Активні носії національної ідеї в Галичині - А. народовш; Б. інтелігенція; В народники
2. Українська національно-демократична партія утворилася. .
А. 1890 р.; Б. 1899 р.; В. 1898 р..
3. Один із лідерів радикалів -
А. Михайло Грушевський;
Б. Олександр Барвінський;
В Михайло Павлик
[[ рівень
4. Розташуйте події в хронологічнтй послідовності
А. утворення УНДП'
Б утворення УСДП;
В. «Нова ера»;
Г. створення Народної ради.
5. Пояснтть поняття радикали, нова ера.
6. Кому належить гасло «Наша ціль є вільна держава українського люду - Українська
Республіка»'7
ІІІ рівень
7 Які галузі промисловості інтенсивно розвивалися західноукраїнських землях'7
8. Заповніть пропуски. « У 1895 році. .. . видав свою свою працю під назвою «.. . .»
(«. .. ..»), де обґрунтував політичну самостійність ...»
9. Чому виникла течія радикалів і в чому ії відмінності'7
[У рівень
10.Складіть історичний портрет Юліана Бачинського.
11. Доведіть, що в питанні української державності всі західноукраїнські партії були
одностайними
12. Складіть план розповіді «Трудова еміграція».
У період 1907-1914 рр. український рух, незважаючи на урядові переслідування, продовжував розвиватися. Осередками розвитку руху були "Просвіти", що виникли в роки революції: київська, катеринославська, одеська, кам'янецька, чернігівська, миколаївська, житомирська та на Кубані.
Найбільш впливовою серед "Просвіт" була київська, в якій зосередилися провідні діячі українського руху. "Просвіти" в Наддніпрянській Україні на відміну від своїх західноукраїнських аналогів, не складали єдину організаційну структуру. Кожна з них діяла окремо, більшості з них заборонялось мати філії по селам.
Незважаючи на свою суто культурницьку роботу: читання лекцій, організація вечорів, свят на українську тематику, відзначання ювілеїв діячів української культури, поширення українських книжок, заснування бібліотек тощо, зазнавали переслідувань з боку властей. Їх робота неодноразово переривалася обшуками, перереєстраціями. До статутів товариств вносились всілякі обмеження і заборони. Найбільшим ударом для "Просвіт" став указ Столипіна 1910 р. "Про закриття деяких інородницьких товариств...".
В результаті урядових переслідувань на 1914 р. продовжувала свою роботу лише катеринославська "Просвіта".