Напад печенігів на київ та його облога змусили святослава терміново повертатися до столиці. та в києві йому довго не сиділося. розігнавши степову орду, впорядкувавши державне іння та поховавши в 969 році свою матір, стару княгиню ольгу, святослав знову повернувся до дунайських справ.за час його відсутності на ситуація там ускладнилася. в 969 році у візантії проголосили імператором цимісхія, який не бажав зміцнення русі і виступив тепер уже визволителем болгар від русів. при його підтримці болгарське населення повстало і розпочало бойові дії проти київських дружин.літопис розказує, що спершу переяславець взяли в облогу болгари та святослав розбив їхнє військо й опанував тракією і македонією та підійшов мало не до царгорода.спроби цимісхія відкупитися від святослава успіху не мали - київський князь вірив у свою перемогу. та візантійський імператор, зібравши військо з усієї імперії, на початку 971 року виступив проти святослава. перевага сил тепер уже була у цимісхія, і князю прийшлося відступати. закриваючи відступ русам в гирло дунаю увійшла візантійська ескадра брандерів з "грецьким вогнем" і облягла доростол, ставку святослава. щоб зберегти свій флот від "грецького вогню", князь наказав витягти свої лодії на берег. облога доростола тривала три місяці. головні бої розгорілися 23 і 24 липня.втрати русичів були великі, греки рахують їх у 16 тисяч. але і грецькі війська танули в жорстоких боях, і вже не мали сил здолати оборону русичів. тому цимісхій з радістю прийняв пропозицію святослава завершити справу миром.за укладеним трактатом, святослав віддав грекам невільників, зрікався завойованих територій в болгарії і прав на грецькі колонії в криму. окрему угоду було укладено про торгівлю.візантія забезпечувала княже військо провіантом на зворотну дорогу. святослав також зустрівся з цимісхієм. імператора вразила простота київського князя. був він середнього зросту, кремезний і сильний, мав короткий ніс, сині очі, густі брови і виглядав суворо. був гладко голений, з довгими вусами і "козацьким оселедцем" на голові. відзначався від своїх воїнів лише тим, що мав у вусі золотий "ковток". одежа його була проста, полотняна, як і в його воїнів, разом з якими він гріб веслом. після завершення переговорів і укладання угод значно поріділа флотилія князя святослава відпливла з дунаю до дніпра.підійшовши до дніпровських порогів, святослав побачив, що береги дніпра опановані великою печенізькою ордою. як вважають історики, печенігів на святослава намовив візантійський імператор.бажаючи зберегти свої кораблі, князь святослав відмовився покинути їх з військовою здобиччю і не захотів пробиватися до києва суходолом, тому і залишився зимувати в білобережні. а печеніги, маючи значно більше військо, чекали на порогах, коли княжа дружина вийде з лодій. весною 972 року князь вирішив пробиватися до києва через орду боєм, у його війську почався голод.у бою з переважаючими силами печенігів на острові хортиця князь святослав загинув. до києва пробилася лише княжа кіннота з воєводою свенельдом.так закінчив свій ратний шлях князь святослав, один із найгероїчніших київських князів.певно є історична справедливість у тому, що через 500 років саме на хортиці, нижче порогів дніпра, відродиться українське козацтво - послідовники княжої морської слави, яке й образом своїм нагадуватиме нам князя святослава.
Атлахская битва произошла в 751 году н.э., на территории Средней Азии, возле реки Талас, между Арабским Халифатом и Тюргешским каганатом и империей Тан (Китай). Китай стремился установить свое господство в Средней Азии и отправил для этих целей крупные силы около 100000 воинов. В это время арабы, создавали свой халифат, покорив Иран, Кавказ, Афганистан, весь Ближний Восток. Китайские войска в это время захватили Ташкент и ликвидировали тамошнего правителя, посадив на его место своего человека. Тюргешкий каган Сулук, опасаясь китайской экспансии, отправил арабскому халифу посла, для объединения против китайцев. Арабский халиф на тюргешам отправил своих воинов на лошадях и верблюдах, в общем количестве 20 – 30 тысяч человек. К ним примкнули тюргеши и другие тюркские племена, численность союзников доросла до 70 – 80 тысяч воинов. Битва между арабами и тюргешами с одной и китайцами и его союзниками с другой стороны началась в июле, возле реки Талас. В течении четырех дней войска не решались начать бой. Однако, во время столкновения двух мощнейших армии, арабской во главе полководца Зияд ибн Салиха и китайской, под командованием Гао Сяньчжи с обеих сторон пало и было ранено по 20 – 40 тысяч воинов. Китайцы потерпели поражение, им на пятый день битвы ударили в спину их союзники карлуки. Китайцам пришлось отступить и отказаться от идеи покорения Средней Азии. Китайский полководец едва остался в живых, за счет проложенной конвоем дороги посреди отступающего в беспорядке войска. Арабы, также были ослаблены и долго не могли прийти в себя после такого крупного сражения. Их власть в Средней Азии также была не прочной, власть оставалась в руках тюрков. Политическая ситуация в Китае и в Арабском Халифате со временем заставила вернуться пограничные отряды обеих империи в свои пределы. Эта крупнейшая в истории средневековья битва сыграло огромную роль в судьбе стран и народов Средней Азии. Благодаря мудрой политике тюркских правителей, удалось избежать политической зависимости от Арабского Халифата и Китайской империи. Хотя местные каганы приняли ислам, арабская власть не распространилась на эти земли. Китай был занят своими внутренними проблемами в стране, и план экспансии на запад им пришлось отложить. Атлахская битва остановила продвижение Китая на земли средней Азии почти на 1000 лет. После битвы карлуки и уйгуры восстановили свои государства, а секреты изготовления бумаги через китайских военнопленных попала на запад.
