Зносини Мазепи зі шведами пожвавилися в 1706 році. Очевидно, тоді й була укладена угода між Швецією і Україною. П.Орлик у "Виводі прав України", написаному у 1712 році, подав такий зміст цієї угоди: Україна має бути вільною державою, Українським князівством, Мазепа-довічним князем, або гетьманом. Після його смерті стани мають обрати наступника; король шведський має захищати Україну від ворогів. Ці переговори велися у глибокій таемниці, тому ширші кола українського суспільства аж до 1708 року вважали гетьмана московським посіпакою, i коли той перейшов на бік Карла XII, просто не повірили йому. Власне українська старшина змусила Мазепу до рішучих кроків 1708 року, коли гетьман опинився у безвиході після наказу Петра 1 йти на до роcійській армії, в той час, як уся Україна була окупована царськими військами. Гетьман волів дочекатися наслідків вирішальної сутички між Петром I Карлом XII, але обставини не дозволили цього. I Мазепа виступив проти Петра не встигши ні підготувати до цього українське суспільство, ні стягнути в Україну більшість збройних сил.
