Прочитайте уривок із сучасної енциклопедії «Українська мова» й дайте відповіді на за- питання. «Слов'янорусыка мова, що витiснила староукраїнську, була итучним витеором, ир спи- раеся тіпьки на церковнослов'янську мову. Укранські автори 18 ст, пишучи сеої твори, свідомо чи несвідомо хотіпи влитися в загальноросійський купьтурний контекст Навіть більше - вони творили його, бо російська література з іхньою участю тільки-но починала розвиватися. Г. Сковорода фіпософські твори писав російською моеою, сеідомо звертаю- чись час від часу до українізмів. Спужа-и купьтурним потребам українціе, і слов'яноруська мова, і мова Г. Скоеороди витiсняли зужитку еке осеячену деома стопіттями староукра- інську літературну мову. Таким чином, обидві літературні мови- спов'яноруська і росій- ська - обективно відігравапи деструктивну роль щодо староукраїнської мови. Але, руйну- ючи староукраінську літературну мову і відкриваюни тим самим простір для поиирення в Україні російської літературної, ці итучні мови розчищали місце для теорення ноеої укра- нськог літературної мови-уже не на церковнослов'янській, а на суто народній основі». . Що ви довідалися про історію літературних мов в Україні 18 ст.? . На якй основі постала слов'яноруська мова? Чому цю мову названо «штучним витвором»? . Чому вона відіграва- ла щодо староукраїнської літературної мови деструктивну роль? У чому полягала ця де- струкція? ратурної мови на народній основі? . Який зв'язок між слов'яноруською та процесами творення нової української літе
Герцоги и графы имели право управления на местах. По иерархии звание герцог выше, чем граф. Графы назначались королем для управления определенной областью. Графы был наместниками и представителями короля. У себя в графстве графы имели такую же власть, какая принадлежала королю во всем королевстве. Герцог - это знатный человек, владеющий крупной земельной собственностью. Они управляли своими землями практически независимо от короля, сами назначали графов. Герцоги не всегда отдавали доходы в королевскую казну, и по количеству и богатству владений не уступали королю. Поэтому Карл боялся самостоятельности герцогов, т.к. к их неповиновение могло привести к раздробленности.
Объяснение: