Иков культура 1) Повесть временных лет» 2) «Повесть об Азовском осадном сиден донских казакону 3) Гистория свейской войны» 8 Какие из приведённых памятников культуры были созданы в XVII в.? Выберите Два памятника культуры и запишите в таблицу цифры, под которыми они указаны, ответ:
Дело было так. Я -сенатор Луций сначала не хотел участвовать взагоре,тем более,что Юлий Цезарь мне ничего дурного не сделал,но красноречие Цицерона меня всё-таки уговорило. Цезарь спокойно в жаркий день ,как всегда шёл на заседание саната, в мартовсие Иды,зашёл он без свиты в курию. Мы с сенаторами уже всё давным-давно отрепетировали ,оставалось только подать сигнал и напасть на Цезаря. Я видел,как Юлий обнялся с Брутом и что-то сказал . Юлий выглядел счастливым,Брут весь в поту . Я-Луций Цембер подал сигнал и сенаторы крикнули :,, Тиран,ты заслуживаешь смерти!" . Ох,я ,конечно,не принимал участие в этой розни, все окружили Юлия и каждый хотел его ударить,кто кинжалом,кто ногой. Когда тога Юлия была пурпурной ,вся в крови, он отполз от нас к курульнуму креслу. И тогда Цицерон шепнул что-то Бруту на ушко и тот вытащил кинжал и нанёс последний удар. Юлий прохрипел :,,И ты,Брут?" Бруь ,мне показалось, даже заплакал. Сенаторы похлопали его по плечу,поблагодарили всех и стали расходиться. Я был в шоке от того,что я увидел.
Запровадження 3 Скасування кріпацтва 5 Судову реформу (1864 р.) 10 Військова реформа 13 Реформа поліції та тюремної системи 15 Економічна реформа (1862-1868 рр.) 19 Реформа системи освіти і цензури 21 Посилення політичної реакції. 22 Контрреформы 22 Каральна політика царату 25 Укладання 27 Список використаної літератури: 28ВведениеПісля закінчення Кримської війни виявилися багато внутрішні недоліки Російського государства.Невдоволення народу зростало; ставало очевидним, що далі так жити не можна. У. І. Ленін охарактеризував цей час (1859—1861 рр.) як період революційної ситуації у России.«Низи» США жити по-старому. Селянство дедалі активніше піднімалось боротьбі за своє визволення. Воно боролося за знищення кріпацтва, за волю і землю. Вже під час Кримської війни гався значний підйом селянського руху. Так, заклик урядом частини населення державне ополчення селяни розцінили, як нагоду отримати волю за «царську службу». У деяких губерніях селяни припиняли роботи на поміщиків і ішли у міста, вимагаючи записати їх в ополчение.Уряду довелося силою утихомирювати селян, що піднялися право на захист батьківщини. Не спадала ця хвиля, і після війни. Тисячі селян звернулися південь, у Крим, «за волею», оскільки поширилася чутка, що в ній бажаючим роздають землі і звільняють від фортечної неволи.Значно посилюється селянське рух до кінця 50-х — початку 60- x років. Якщо першої чверті в XIX ст. за кожен рік у середньому доводилося близько 11 селянських заворушень, на другий чверті — близько 24, то 1855—1860 рр.— близько 80. У боротьбі брали участь селяни Білорусі, України та інших регіонів России.У 1857 р. у районах Західної Грузії спалахнуло велике селянське повстання, придушене військами. І хоча селянське рух було стихійним і роздрібненим, воно загрожувало перетворитися на велику селянську войну.
