"События сложились в пользу самодержавия. Россия была она стала сильной, великой-но какой целью?"
На рубеже 15-16 веков Россия стояла на перепутье перед важным выбором. Он заключался в дальнейшем пути развития государства.
Вариантов было два: новгородский и московский.
Новгородское княжество во все времена считалось самостоятельным государством в составе российского государства. Оно было свободно от татаро-монгольского ига и было одним из богатейших княжеств на Руси, с развитым ремеслом и торговлей.
Основным принципом Новгородских князей было установление приоритета прав народа над правами правителей.
Московское княжество стремилось больше к господству князей над правами народа, так как его основатели не были знакомы со свободолюбивыми принципами Киевской Руси. Долгое время между двумя княжествами шла борьба за превосходство, но Москва одержала победу. Заняв главное место во всей Руси, Московское правительство довольно жестоко обошлось с Новгородом, лишив его былой свободы и справедливости.
Иными словами, выбор стоял между развитием народных учреждений и самодержавием.
В итоге, выбрав самодержавие, Россия стала сильной и великой, но это произошло ценой утери свободы русского народного духа. Москва поработила всё население страны, применив опричнину для установления тотального контроля за населением.
ответ:Китай – це велика стародавня країна, цілий світ, котрий можна поставити в паралель лише зі світом давнього Риму; це одна з найголовніших гілок людської цивілізації, котра дала гуманістичну філософію, неперевершений живопис, велику поезію. Самоназва Китаю – Чжунго (Серединне царство), – це ім’я, котрим китайці до сьогодні називають свою країну, і воно зумовлює долю держави.
Велич Китаю прослідковується у всьому: у висоті хмарочосів і гір, в кількості людей і цікавих місць, в бажанні перевершити всіх і все. Саме це до йому стати лідером з виробництва промислових і побутових товарів та електроніки.
Офіційна назва країни – Китайська Народна Республіка, КНР (People’s Republic of China). Розміщений Китай у східній частині євразійського материка на західному узбережжі Тихого океану. Це третя за величиною країна світу (площа її території складає 9,6 млн квадратних кілометрів) та перша за кількістю населення (1,375 млрд чол.). Населення Китаю складає приблизно 22% всього населення Землі. Китай – багатонаціональна країна, в її складі нараховують 56 етнічних народностей. Найбільш чисельні серед національних меншин – монголи, тібетці і уйгури.
Державна мова – китайська. Столиця – місто Пекін. КНР має особливий адміністративний район Сянган (Гонконг), Аомень (Макао). У Східно-Китайському морі знаходиться острів Тайвань, котрий Китай вважає 23-ю провінцією. Китай межує з 14-ма країнами світу. Кордон материкової частини Китаю досягає більше ніж 20 тис. км, а загальна протяжність берегового кордону – 18 тис. км.
Економічний потенціал Китаю дуже великий: за обсягом ВНП країна займає друге місце у світі після США. Він є членом 677 міжнародних організацій, у тому числі ООН (з 1971 р.).
Природа Китаю відрізняється значною різноманітністю. Китай охоплює майже всі рослинні пояси північної півкулі від південних джунглів до північної тайги. Однією з головних характеристик ландшафту країни є горбистість. Гори і плато складають 65% території Китаю. Найвища точка Китаю і світу – гора Джомолунгма (8 848 м) – знаходиться на Тібетському нагір’ї. Країна також володіє найбагатшою у світі фауною, серед якої значна кількість рідкісних і цінних порід тварин.
Китай має довгу і майже неперервну цивілізаційну історію та одну з найстаріших і найскладніших систем письма. Він є батьківщиною багатьох технічних винаходів, які змінили долю людства: папір, компас, порох, друкарство.
Объяснение: