ответ:Руські купці торгували із країнами Центральної та Західної Європи: Чехією, Польщею, придунайськими країнами. Вони бували на торгах Франції, Італії і навіть Іспанії. Досить стабільними були торгові зв'язки із Німецькими князівствами.
Зовнішня торгівля Київської Русі своїми успіхами завдячувала вигідному географічному розташуванню. Участь у ній брали не лише купці, а й державні провідники. Князі й бояри збирали данину від своїх підданих і вона не тільки задовольняла їхні особисті потреби, а й була об'єктом вивозу.
Монголо-татарська навала змінила напрямки і характер зовнішньої торгівлі Східної Європи, в т. ч. Київської Русі. Зовнішня торгівля мала неабияке значення для культурного розвитку Київської держави. Відбувався інтенсивний обмін духовними, культурними цінностями між сусідніми народами. В Русь у великій кількості поступали книги, ікони, інші цінності.
1.Ну критериев можно набрать несколько. Ну в целом большинство европейских государств хотя и несколько изменили свои языки, границы и полит. строй, но в целом какие там в Средневековье государственные сущности и народы сложились - такие и наличествуют за рядом исключений. Изменились - и радикально - правила формирования элит.2.Первое сословие: Жители христианского мира делились на три группы, или сословия. Первым и самым влиятельным из них считалось духовенство — мужчины и женщины, принадлежащие к церкви. Верхушку церкви составляли тысячи человек. Некоторые из них были богатыми и могущественными — Папа, архиепископы, епископы и аббаты, управляющие большими монастырями. Но большинство представителей духовенства оставались бедными — приходские священники, монахи и монахини. Главной задачей церкви было отправлять религиозные обряды, наставлять и простым людям вести праведную жизнь. Позднее стали поговаривать, что церковь слишком богата, могущественна и озабочена мирскими делами. Но, несмотря на это, до 1500 г. церковь не утратила влияния. Ей принадлежала почти четверть всех земель христианского мира, множество зданий, украшений и драгоценных металлов. Второе сословие: Короли, королевы и знать составляли второе сословие средневековой Европы. Во многих странах Европы светские люди (то есть не принадлежащие к церкви) были одним из элементов феодального строя. Каждый жил в соответствии со своим положением на иерархической лестнице. Король занимал верхнюю ступеньку, простолюдины — самую нижнюю. Дворяне командовали армией, им подчинялись рыцари, которые приносили присягу своим господам. Взамен они получали земельные владения. В военное время рыцари были обязаны участвовать в сражениях. В мирное время они жили в замках и править тем, кому присягнули на верность. Третье сословие: Крестьяне. Они были обязаны обеспечивать знать и духовенство пищей и одеждой, а также платить налоги. Крестьянам приходилось защищать своих господ. Некоторые простолюдины жили в уединенных усадьбах среди гор, другие — в крупных и мелких городах. К 1500 г. восемь или девять человек из десяти по-прежнему жили в деревнях и работали в поле. За столетия их жизнь почти не изменилась.
ответ:Руські купці торгували із країнами Центральної та Західної Європи: Чехією, Польщею, придунайськими країнами. Вони бували на торгах Франції, Італії і навіть Іспанії. Досить стабільними були торгові зв'язки із Німецькими князівствами.
Зовнішня торгівля Київської Русі своїми успіхами завдячувала вигідному географічному розташуванню. Участь у ній брали не лише купці, а й державні провідники. Князі й бояри збирали данину від своїх підданих і вона не тільки задовольняла їхні особисті потреби, а й була об'єктом вивозу.
Монголо-татарська навала змінила напрямки і характер зовнішньої торгівлі Східної Європи, в т. ч. Київської Русі. Зовнішня торгівля мала неабияке значення для культурного розвитку Київської держави. Відбувався інтенсивний обмін духовними, культурними цінностями між сусідніми народами. В Русь у великій кількості поступали книги, ікони, інші цінності.
Объяснение: