3. Прочитайте уривки із джерел, які відображають процес змін програмових положень Революційної української партії (РУП) та її наступниці Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Поясніть, як змінювалися програмові положення щодо державного статусу України. Про що свідчили ці зміни? Чим вони були зумовлені? 1) «Самостійна Україна», 1900 р.: «Одна-єдина, неподільна, вільна, самостійна Україна від Сяну аж по Кавказ»»; «Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас. Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя. І пам’ятаймо, що слава і побіда — се доля борців за народну справу». 2) 1902 р.: «... ідеалом партії є вільна, самостійна Україна з широко розвиненим соціалістичним державним устроєм». 3) 1903 р.: «...Світогляд “Самостійної України” не є тепер типовим для нашої партії»; «національне питання вигадала буржуазія, щоб затемнювати самосвідомість пролетаріату»; «РУП перейшла на загальні засади марксизму, вимагаючи національної автономії України». 4) 1904 р.: «“Самостійна Україна” була теоретичною помилкою». 5) 1905 р.: «Гасло “Самостійна Україна” РУП хутко змінила на “автономію” й прийняла назву УСДРП».
Официльной целью Реконкисты было освобождение христианского народа центрального и южнго Пиренейского полуострова от власти мусульман. Такова была единственная цель для участвовавших в войне крестьян и горожан. Однако феодальная знать преследовала и иную цель - создать на завоеванной земле новые владения и править в них.
На Пиренейском полуострове возникли такие государства, как Кастилия, Арагон, Леон, Каталония и другие. В финале Реконкисты большая часть государств объединилась в королевство Испания. Португалия осталась сама по себе.
Реконкисту тормозили разногласия между различными новыми христианскими государствами. Поэтому ее финальный этап не наступил, пока не была создана единая Испания.