незнатне, вільне населення Стародавнього Риму, яке не входило в родові общини і не мало права на землю, а також політичних прав на відміну від патриціїв.
Спочатку тільки патриції становили «Римський народ». Плебеї не могли брати шлюб з патриціями, проте законом Канулея у 445 р. до н. е. цю заборону знято. Плебеїв не обирали на громадські посади, вони не отримували своєї частки землі під час поділу захоплених територій, їх не включали в триби, тобто вони не могли входити до складу давніх родів і вважатися «римським народом». Також у них не було жодної освіти.
Безземельні плебеї займалися в основному ремеслом і дрібною торгівлею. Деякі з них були дуже багатими людьми. Але і бідні, і багаті плебеї перед патриціями були однаково безправні. Тому спочатку не маючи жодних прав, плебеї згодом добилися права обирати плебейських трибунів, які мали право накладати вето на рішення патриціанських магістратів. Спочатку їх рішення були законом лише серед плебеїв, але протягом довгої боротьби права патриціїв і плебеїв були зрівняні.
Объективные данные таковы. реформа способствовала распашке целины в сибири и казахстане (кое-где создавая острые национальные проблемы и вызывая массовый угон скота в китай) . но для этого не требовалось разрушать общину в центре россии. главное, что не произошло заметного шага в улучшении техники и организации земледелия. площади посевов выросли за годы реформы на 10,5 млн. дес. (на 14%). производство в 1911-1915 гг. по сравнению с 1901-1905 гг. выросло: пшеницы на 12%, ржи на 7,4, овса на 6,6 и ячменя на 33,7%. главный признак интенсивного хозяйства — рост животноводства («перегон зерна и кормов в мясо») . а вот вывод статистики: «по всем без исключения скота наблюдается (в 1905-1914 гг. ) сокращение в расчете на 100 жителей населения. с наступлением кризиса трехполья не хватает кормовых средств на содержание скота» . то есть, реформа переориентировала часть земли на товарный хлеб (на экспорт) , но при этом нарушился земледелия и животноводства.в целом прирост продукции в сельскохозяйственном производстве в результате реформы столыпина упал. в 1901-1905 гг. он составлял 2,4% в год, а в 1909-1913 гг. снизился в среднем до 1,4%. прирост продовольствия стал ниже прироста населения. безусловно, в те годы село россии укрепилось. но этому способствовала не продажа земли, а тот факт, что в результате революции 1905 г. были отменены выкупные платежи за землю, тяжелейшее бремя для крестьян (в 1903 г. эти платежи составили 89 млн. руб. — почти половину того, что сельское хозяйство россии получало за экспорт хлеба). кроме того, в 1909 и 1910 гг. существенные средства селу дал богатый урожай. выросли закупки техники, начали появляться удобрения. в целом вызвав тяжелые социальные потрясения, реформа столыпина не дала заметного общественного и эффекта.
Как известно, в церкви существовала строгая иерархия, т. е. как бы пирамида должностей. в самом низу такой пирамиды — десятки и сотни тысяч приходских священников и монахов, а на вершине — римский папа. похожая иерархия существовала и среди светских феодалов. на самом верху стоял король. он считался верховным собственником всей земли в государстве. свою власть король получил от самого бога через обряд и коронации. верных своих соратников король мог наградить обширными владениями. но это не подарок. получивший от короля феод становился его вассалом. главная обязанность любого вассала — верой и правдой, делом и советом служить своему сюзерену, или сеньору («старшему»). получая от сеньора феод, вассал приносил ему клятву верности. в некоторых странах вассал обязан был стать перед сеньором на колени, вложить руки ему в ладони, выразив этим свою преданность, и затем получить от него какой-нибудь предмет, например знамя, жезл или перчатку, в знак приобретения феода.
Відповідь:
Пояснення:
незнатне, вільне населення Стародавнього Риму, яке не входило в родові общини і не мало права на землю, а також політичних прав на відміну від патриціїв.
Спочатку тільки патриції становили «Римський народ». Плебеї не могли брати шлюб з патриціями, проте законом Канулея у 445 р. до н. е. цю заборону знято. Плебеїв не обирали на громадські посади, вони не отримували своєї частки землі під час поділу захоплених територій, їх не включали в триби, тобто вони не могли входити до складу давніх родів і вважатися «римським народом». Також у них не було жодної освіти.
Безземельні плебеї займалися в основному ремеслом і дрібною торгівлею. Деякі з них були дуже багатими людьми. Але і бідні, і багаті плебеї перед патриціями були однаково безправні. Тому спочатку не маючи жодних прав, плебеї згодом добилися права обирати плебейських трибунів, які мали право накладати вето на рішення патриціанських магістратів. Спочатку їх рішення були законом лише серед плебеїв, але протягом довгої боротьби права патриціїв і плебеїв були зрівняні.