М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
aslazer211124
aslazer211124
26.01.2023 09:21 •  История

1. В яких умовах правив І, Скоропадський?в чому заключалася його політика?
2. Чи відновила старшина права Гетьманщини? Яка доля була у П.
Полуботка?

👇
Ответ:
GoldFish1701
GoldFish1701
26.01.2023

Відповідь:

1)Скоропа́дський Павло́ Петро́вич (3 [15] травня 1873, Вісбаден — 26 квітня 1945, Меттен, Баварія) — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Походив із козацько-старшинського роду Скоропадських[2]. Офіцер Російської імператорської армії. Учасник російсько-японської та Першої світової війни. Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). Один з лідерів та ідеологів монархічного гетьманського руху.

2)На початку XVIII ст. Петро І активно проводив реформи адміністративного устрою Російської держави, основною метою яких була централізація та уніфікація управління імперією. Протягом 1717-1721 рр. на зміну 44 приказам він запроваджує спочатку 9, а згодом – 11 колегій. Якщо до 1722 р. справами Гетьманщини опікувався Малоросійський приказ, який у свою чергу підпорядковувався Посольському приказу (зовнішньополітичне відомство), то царським маніфестом від 27(16) травня 1722 р. замість нього запроваджено Малоросійську колегію для керівництва справами в Україні. Цей захід виразно продемонстрував, що Гетьманщина для царя вже не була окремішнім політичним організмом, а стала звичайною внутрішньоросійською структурою. Метою організації Малоросійської колегії було встановлення контролю над державним життям гетьманської України, ліквідація залишків її автономного статусу і якнайшвидша інтеграція в структуру імперії.Формально Малоросійська колегія мала піклуватись про український народ, захищати його від зловживань та утисків козацької старшини. Заради об’єктивності необхідно відзначити, що козацька старшина, особливо за гетьманування І. Мазепи та І. Скоропадського, за словами Н. Яковенко, «справді не гребувала прибрати до рук чуже, утискуючи козаків та селян», а суди не реагували на скарги простого люду або вирішували справи лише в інтересах можновладців. Проте ще меншу роль «народного благодійника» відігравав і царський уряд. Так, лише за два роки урядування Малоросійської колегії (1722 – 1724 рр.) її зусиллями податки з населення України у казну Росії зросли з 45 до 140 тис. рублів. Але російське керівництво дуже вдало розіграло карту соціальних суперечностей, задекларувавши головним завданням Малоросійської колегії захист рядових козаків і посполитих від утисків з боку старшини і корумпованих судів. Тому колегія почала свою роботу із звернення до населення подавати їй скарги на зловживання козацької старшини та інших посадовців. І скарги посипалися. «Реагуючи на звернення народу», Малоросійська колегія порушила судові справи про зловживання ряду полковників, іншої старшини, судових чиновників, надсилала листи про заборону перетворювати козаків на підданих. Отже, вона підпорядковувала собі адміністративні й судові установи, фінансові й земельні справи Гетьманщини, тобто поступово позбавляла гетьмана та його уряду влади. Фактично усі важливі справи в Гетьманщині вирішував тепер уже не гетьман, а президент Малоросійської колегії.

Пояснення:

4,6(71 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
8огонь8
8огонь8
26.01.2023
Вначале ливонской войны, в 1559 году, замок заняли войска и частично его разрушили. вскоре после этого, замок заняли польские войска, и здесь расположился литовский гарнизон. в хронике русова говорится, что в 1577 году литовцы без боя сдали замок войскам ивана грозного. после окончания ливонской войны иван грозный был вынужден отказаться от завоеваний в видземе, и замок вновь перешёл полякам. в 1600 году началась польско-шведская война, и в 1601 году замок заняли шведы. в замке вновь побывали поляки, но в 1625 году шведы, и теперь надолго, овладели замком. в 1625 году шведский король густав ii адольф подарил смилтене государственному советнику бенеру сванте. в это же время шведы изготовили план замка и зарисовали фасад замки и окрестности. в 1700 году началась северная война. в её начале войска заняли замок и разрушили его под ноль. от древних построек почти ничего не
4,6(44 оценок)
Ответ:
digrigoreva61
digrigoreva61
26.01.2023

ЦЕЛИ ГЕРМАНИИ В ВОЙНЕ ПРОТИВ СССР

Объяснение:

Лозунг о «жизненном пространстве» на Востоке, разнообразные геополитические планы территориального расширения за счет других государств, расовые и колонизаторские идеи, агрессивные внешнеэкономические установки, а также возникший после поражения Германии в Первой мировой войне реваншизм, являлись составной частью идеологии германских правящих кругов. Политические, экономические и военные цели Германии в войне против СССР были тесно связаны между собой и отражали совокупные интересы нацистского руководства, командования вермахта и германских монополий. Они были разработаны и утверждены военно-политическими кругами еще до начала Великой Отечественной войны. Попытка претворения в жизнь нацистской «восточной программы» оказалась возможной только потому, что ее основные компоненты задолго до войны стали составной частью идеологии правящих кругов.

4,4(71 оценок)
Это интересно:
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ