Значна увага Ярослава Мудрого приділялася регулюванню торговельних відносин, визначенню прав, якими користувалися купці
Тому Ярослав Мудрий нерідко використовував русько-візантійські договори, які чітко фіксували правове становище і привілеї феодалів, для створення Короткої Руської Правди.
У формуванні права Київської Русі певну роль відіграла судова діяльність Ярослава, яка сприяла як трансформації старих звичаїв у норми права, так і створенню нових правових норм. Судовим рішенням надавалося значення загальної норми.
Найдавніші і вірогідні списки Короткої редакції Руської Правди Ярослава Мудрого - це Академічний і Археографічний. Вони поміщені у так званий Новгородський перший літопис Молодшого ізводу.
Давньою редакцією Руської Правди є її Коротка редакція князя Ярослава, яка відображає соціально-економічні відносини, державну організацію і руське право періоду становлення феодального ладу. її текстологічний аналіз дає змогу відновити фрагменти давньоруського права.
Коротка Правда поділяється на кілька частин: Правду Ярослава (статті 1-18), Правду Ярославичів (статті 19-41), Покон вірний (ст. 42), Урок мостників (ст. 43).
Часом появи Правди Ярослава вважають 10-30-ті роки XI ст. Руська Правда - найважливіша пам'ятка феодального права, її норми закріплювали привілейоване становище феодалів та їхнього оточення, посилено захищали життя і майно панівного класу. Підтвердженням цього є статті про відповідальність за вбивство, нанесення образи, про право на спадщину та ін.
Окремі частини Руської Правди виникли в найскладніші і найгостріші моменти історії Київської Русі, коли в країні посилювалася класова боротьба, виливаючись у народний рух. Тому за змістом Руської Правди можна простежити, як феодальні відносини визначали характер і форми класової боротьби, а класова боротьба впливала на зміни державного устрою та еволюцію права.
Отличия такие:
Петр I был любознательным, за все брался сам, имел уникальный опыт Великого посольства. Анна Иоанновна образования не имела, в основном развлекалась с шутами, которых потом Анна Леопольдовна уволила.
Петр I прекратил строительство кораблей на Белом море и захватил юго-западное побережье Каспийского моря у Персии. Анна Иоанновна возобновила судостроение в Архангельске, а земли от Дербента и южнее отдала персам.
При Анне Иоанновне в сфере государственного управления опорой императрицы были немцы (Миних, Бирон, Остерман), а у Петра I кадры были более разнообразные (Шереметьев, Меншиков, Лефорт, Брюс).
При Анне Иоанновне было меньше авантюр, например, походы на Крым в 1735-1739 были более продуманы, чем Прутский поход Петра I.