1.Раса - система популяций человека.
2.Характеризующаяся сходством по комплексу
3.Монголоидная раса, европеидная
1. Нация-общность людей возникшая на общей территории, говорящая на общем языке,проявляющаяся в общих культурных ценностях
2. а) территория, народ, публичная власть;
б) национальный язык как средство официальной коммуникации;
в) система официально принятых национально-государственных символов (герб, флаг)
3. Крестьяне относились к податной, непривилегированной категории населения страны. Со времён Петра I оно облагалось подушной податью, несло рекрутскую и земскую повинности. Самой тяжёлой для земледельца оставалась феодальная повинность, т. е. в пользу помещика.
сманська імперія наприкінці XIX ст.
Могутня в минулому Османська імперія наприкінці XIX ст. остаточно втратила свій вплив на хід світової історії, ставши напівколонією Заходу. Політична система імперії була неефективною. Після скасування конституції 1876 р. в країні встановився репресивний, нічим не обмежений режим султана Абдул-Гаміда II. Період його правління (1876-1909) увійшов в історію Туреччини як період гноблення.
У 1882 р. Туреччина оголосила себе банкрутом і перестала повертати гроші за позиками. Султан боявся заколоту й увів поліцейську деспотію та цензуру на друк. За правління Абдул-Гаміда II продовжувалися гоніння на турків-християн. Його політику, спрямовану проти вірмен, болгар і греків, неоднаразово засуджували глави європейських держав. Особливою жорстокістю вирізнявся конфлікт з вірменами в 1894 р. Було спалено 50 тис. будинків, закатовано 100 тис. осіб, уключаючи жінок і дітей. Через три роки було винищено греків на о. Криті, а на початку XX ст. сталися погроми болгар і македонців.
Європейські держави назвали Османську імперію «хворою» і стали вирішувати її долю. По суті, вони розподілили між собою османські території: Боснія й Герцеговина були окуповані Австро-Угорщиною, у Тунісі господарювали французи, Єгипет захопила Англія. Формально ці території ще перебували в складі Османської імперії, проте фактично перейшли під контроль іноземних держав. Іноземний капітал захопив основні позиції в усіх сферах турецької економіки, що стримувало розвиток національної промисловості, у якій переважали мануфактури. Сільське господарство майже не розвивалося. Для обробітку землі селяни використовували дерев’яну соху.
Абдул-Гамід II
Патріотично налаштована інтелігенція та військові шукали шляхів виведення країни з глухого кута. Наприкінці XIX ст. почав зароджуватися турецький демократичний революційний рух. Оскільки в Османській імперії етнічні турки становили не більше третини населення, то формування опозиційного руху мало певні особливості. Турецька нація формувалася повільно. Промисловці, фінансисти й інтелектуали турецького походження займали досить помірковану політичну позицію: обмеження свавілля Абдул-Гаміда II й установлення в Туреччині конституційної монархії. Перші таємні опозиційні групи — різні за соціальним складом і політичним спрямуванням — виникли в Стамбулі наприкінці 80-х — на початку 90-х років XIX ст. у військових і спеціальних цивільних навчальних закладах. Об’єднувала всі групи боротьба за відновлення першої турецької конституції 1876 р. і скинення султана Абдул-Гаміда II.
Наприкінці XIX ст. найбільш активною силою в турецькому опозиційному русі стала організація «Єднання й прогрес», що спиралася переважно на молодих офіцерів. Членів організації в Європі називали молодотурками. У 1907 р. в Парижі відбувся з’їзд молодотурків та організацій, що представляли інші національності Османської імперії. З’їзд ухвалив рішення про підготовку збройного повстання.
2. Молодотурецька революція 1908 р.
Навесні 1908 р. офіцери-молодотурки підняли повстання, вимагаючи відновлення конституції. Повстання стало початком перевороту, який увійшов в історію під назвою Молодотурецька революція. Приводом для відкритого виступу стали події в Македонії, де неабияк загострилися соціальні й національні суперечності, характерні для всієї Османської імперії. Перед європейськими політиками знову постало питання про втручання західних держав у справи Туреччини. Молодотурецькі таємні комітети, які мали вже чимало прихильників в армійських частинах, розквартированих у Македонії, почали готувати антиурядовий виступ. Очікувалося, що виступ спиратиметься на широке невдоволення мас деспотичним режимом і загрозою іноземного втручання в справи країни.
Улітку кілька офіцерів-молодотурків організували із солдатів повстанські загони, які широко підтримало населення, а також албанські й македонські національно-революційні організації. Повстанням керував центр молодотурків, створений таємно в м. Салоніках. Повстанці захопили владу в Салоніках та інших містах Македонії. Повсюдно звучала вимога відновити першу турецьку конституцію. Султан мусив поступитися. Наприкінці липня був опублікований указ про відновлення дії конституції, а також оголошено про майбутнє скликання палати депутатів.
Молодотурки — політичний рух в Османській імперії за політичну, військову й економічну модернізацію країни, що перебувала в стані деградації та розпаду.
1. Раса - Исторически сложившаяся группа людей, объединенных общностью происхождения и некоторых наследственных физических особенностей: строения тела, формы волос, пигментации кожи и т. п.
2. https://fb.ru/article/387389/osnovnyie-rasyi-lyudey-harakteristiki-osobennosti-i-tipyi Здесь подробно про расы
3.Казахи относятся к Туранской расе то есть полу европеоиды полу монголоиды, не забывайте расовый тип в 1ую очередь определяется по антропологическим данным черепа, Аргыны, Найманы, Кыпчаки это самые европеоидные казахи
у казахов преобладает монголоидный тип. вообще казахи - уникальное этническое сообщество. в нас наверное только африканской крови нет. а вот утверждение, что настоящий казах должен быть светлым, рыжим, голубоглазым, я не приветствую. я допускаю, что эти люди - потомки саков. НО саки - это же не казахи. Казахи как этнос сформировался в 14-15 веках. если пройтись по истории этнического состава территории нынешнего Казахстана, то имею следующее мнение. в 5 в. до н. э. были расселены ираноязычные племена европеоидной наружности - саки, савроматы и др. Уже тогда они соседстовали на востоке с тюрко-монгольскими племенами - уйсунями, канглы. Затем потихоньку госудасрства саков начали приходить в упадок после походов Персов и Македонского, тут то активизировались хунну или гунны во главе с Аттилой, которые находились на севере нынешнего Китая. Затем в 6-10 вв. со стороны йалтая приходят тюрки они создают свои государства - карлуков, огузов, тюргешей. Отсюда начинается собственно тюркская история. все народы благополучно смешиваются. с юга подходят парсоязычные народы, от которых происходят казахи с богатой растительностью на лице и остальных частях тела. и наконец, в 12 веке приходит Чингизхан с монгольскими племенами -киятами, барласами, коныратами, кереями, найманами и др. предпосылки формирования казахской народности исходят уже с разцвета Золотой Орды, вес наши нынешние ру - племена, уже входили в ее состав. Отсюда происходит начало других народностей, узбеков, ногайцев, каракалпаков, и собственно казахов.
Объяснение: