Фо́рма держа́вного правлі́ння іб організації верховної влади, який визначає систему її найвищих органів, порядок їх формування і особливості розподілу повноважень між ними, а також взаємовідносини з населенням держави.
1)Упродовж періоду володарювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого завершується розбудова держави. Завдяки їхнім зусиллям було зламано спротив місцевої племінної знаті. Вся повнота влади в центрі й на місцях зосереджувалася в руках родини Рюриковичів галося зміцнення монархічної форми правління, чому сприяло . Тепер князівський рід претендував на статус царственог (пригадаймо зображення Володимира на монетах). Вступ до кола «християнської сім'ї» європейських правителів узаконював як владу руського монарха, так й існування власне самої держави. Водночас XI ст. у свідомості книжників відбулося розмежування персони воле даря з інститутом влади (у язичницькому розумінні державу уособлював володар). 2)
Значительные изменения произошли в традиционных слоях населения. В период гражданской войны была полностью уничтожена и без того немногочисленная русская буржуазия. Серьезный урон понесла интеллигенция. В то же время еще со времен первой мировой войны шел активный процесс маргинализации населения. Это в полной мере относилось и к рабочему классу: из гражданской войны и сопутствовавшей ей разрухи вышел "пролетариат, ослабленный и до известной степени деклассированный разрушением его жизненной основы - крупной машинной промышленности", - констатировал В. И. Ленин. В 1920 г., по официальным данным, в России насчитывалось 1,7 млн. промышленных рабочих, причем кадровые рабочие составляли не более 40%, т. е. около 700 тыс. человек. Но уже к 1928 г. общая численность рабочего класса увеличилась в 5 раз. Основную массу рабочего пополнения составляла пауперизованная сельская молодежь.
Фо́рма держа́вного правлі́ння іб організації верховної влади, який визначає систему її найвищих органів, порядок їх формування і особливості розподілу повноважень між ними, а також взаємовідносини з населенням держави.