1.Галицьке та Волинське князівство було об'єднано в єдину державу в: А) 1111р. Б)1185р. В)1199р. Г)1240р.
Яке місто було захоплено і розорено монголами у 1240р?
А) Чернігів Б) Переяслав В) Київ Г) Галич
3. що стало передумовою тимчасової втрати в 1205 році державної єдності галицько-волинського князівства
А) агресія угорського та польського королівства
Б) монгольська навала на землі південно-західної Русі
В) змова галицьких бояр на чолі з боярином В.Коромильчичем
Г) загибель князя Романа мстиславовича битва під завихвостом
4. мисливська ярославської битви 1245 році князь Данило Романович...
А) позбувся політичної залежності від ханів золотої орди
Б) зламала переулочку вояж тут остаточно утвердився при владі
В) зупинив просування тевтонських рицарів хрестоносців на руські землі
Г) поширив свою владу на Волинь і відновив єдність держави свого батька
5. У період правління якого князя галицько-волинська держава потрапила в залежність від золотої орди
А) Романа мстиславича
Б) Данила романовича
В) Ярослава осмомисла
Г) мстислава Володимировича
6. Чим було зумовлено руйнування данилом галицьким укріплень частини міст в Галичині та на Волині:
А) поразкою в боротьбі з монголами
Б) боротьба з боярською опозицією
В) успіхами в боротьбі з Угорщиною та Польщі
Г) смешной королівської влади
7. Битви на річці калка у 1223 році союзниками руських князів були
А) монголи
Б) печеніги
В) половці
Г) хозари
8. Який князь"І оддав він Київ у руки [воєводі] Дмитрові [щоб] удержати [город] проти іноплемінних народів, безбожних татар( монголів)...?"
А) Роман Мстиславович
Б) Ярослав осмомисл
В) Данило Галицький
Г) Володимир Мономах
9. у якому році сталася подія описана в уривку джерела?"Данило вийшов з військом із холма та на третій день став у Галичі... вийшов у свій город... та прийняв стіл свого батька та проголосив перемогу..."
А)1199 Б)1205 В) 1238 Г) 1245
10.який Київський храм став останнім центром опору киян під час облоги міста монгольськими військами хана батия в 1240 р.
А)ї Софіївський собор
Б) десятинна церква
В) Успенський собор
Г) михайлівський золотоверхий собор
11. установіть відповідність між подіями та іменами князів.
1 ініціював любецький з'їзд князів.
2. утворив галицько-волинську державу
3. визнав зверхність золотої орди
4. заснував галицьку православну митрополію.
А) Володимир Мономах
Б) Ярослав осмомисл
В) Роман мстиславович
Г) Данило Романович
Д) Юрій 1 львович
12. установіть послідовність подій.
А) перша згадка назви Україна в писемних джерелах
Б) захоплення Києва монголами на чолі з ханом батиєм
В) любецький з'їзд князів
Г) коронація Данила Галицького
В ассирийском войске было введено единообразное вооружение. Солдаты применяли луки с металлическими наконечниками на стрелах, пращи, короткое копье с бронзовым наконечником, мечи, кинжалы, железные палицы. Усовершенствовано было и защитное вооружение: шлем имел подвеску, прикрывавшую затылок и боковые части головы; воины, ведущие осадные работы, были одеты в сплошные длинные панцири, сделанные из волокна, обшитого продолговатыми бронзовыми пластинками. Щиты ассирийских воинов были разнообразны как по форме и материалу, так и по назначению — от легких круглых и четырёхугольных до высоких прямоугольных с навесом, защищавшим воина сверху. Воин имел при себе бронзовую кирку на длинной деревянной рукоятке, которая применялась при прокладке дорог, устройстве оборонительных сооружений, разрушении завоеванных крепостей, обычно уничтожавшихся до основания, а также железный топор. Запасы оружия и снаряжения хранились в царских арсеналах.
Основным войском считался кисир. Кисир делился на пятидесятки, которые подразделялись на десятки. Несколько кисир составляли эмуку (силу).
Ассирийская пехота делилась на тяжелую и легкую. Тяжелая пехота была вооружена копьями, мечами и имела защитное вооружение — панцири, шлемы и большие щиты. Легкая пехота состояла из лучников и пращников. Боевую единицу обычно составляли два воина: лучник и щитоносец.
Наряду с этим имелись и боевые единицы, состоявшие только из тяжеловооружённых воинов. Ассирийская пехота действовала в сомкнутом строю лучников, ведущих бой под прикрытием тяжелых пехотинцев со щитами. Пехотинцы метали в неприятеля стрелы, дротики и камни.
Важную часть ассирийского войска составляли боевые колесницы, которые начали использовать около 1100 года до н. э. В них были запряжены две-четыре лошади, а к кузову прикреплялся колчан со стрелами. Экипаж её состоял из двух воинов — лучника и возницы, вооружённого копьем и щитом. Иногда экипаж усиливался двумя щитоносцами, которые прикрывали лучника и возницу. Боевые колесницы применялись на ровной местности и были надежным средством для действий против нерегулярных войск.