ответ:
велика роль греко-католицької церкви (далі - також гкц) у житті галицьких українців в 20-30 рр. зумовлювалася не тільки тим, що вона була в тому часі майже безальтернативним і традиційним носієм християнської релігії серед галицьких українців.
як і у попередні десятиліття, так і в означений період, в умовах незначної секуляризації українського суспільства, релігійно-конфесійна приналежність переважної більшості галицьких українців була важливою складовою і навіть підвалиною їх індивідуальної та національної тотожності.
ставлення польської держави до греко-католицької церкви в 20-30 рр. розвивалось в руслі їх асиміляційно-репресивної політики щодо галицьких українців загалом і мало на меті денаціоналізацію церкви, тобто усунення прихильників українського національного руху з рядів греко-католицького духовенства на користь лояльних до польської держави.
проте опіка ватикану, формалізована конкордатом 1925 р., не давала польському уряду можливості проводити щодо гкц надто свавільну політику підпорядкування, жертвою якої в цей же період стала православна церква українців на волині. це дозволяло греко-католицькому єпископату зберігати значну самостійність у діяльності своєї церкви.
в міжвоєнний період греко-католицька церква була важливою складовою українського суспільства в галичині, і її діяльність мала великий вплив на його розвиток. в 20-30 рр. гкц згідно з ініційованою ватиканом "католицькою акцією" та оновленою суспільною доктриною католицизму, суттєво активізувала свою пастирську діяльність.
свідченням росту суспільного впливу церкви в українському суспільстві в галичині в міжвоєнні десятиліття було, зокрема, збільшення кількості культурно-освітніх закладів, які розвивали свою діяльність під опікою церкви, та зміцнення в межах українського національного руху католицької суспільно-політичної течії. її становили ряд суспільно-політичних організацій, що вели свою діяльність на ідейних засадах греко-католицької церкви та під визначальним впливом греко-католицького духовенства.
взаємини греко-католицької церкви й українського національного руху в 20-30 рр. в галичині, а можливо в хіх-хх ст. загалом, ефективно, на нашу думку, аналізувати і оцінювати через співвідношення позицій та інтересів обох сторін - релігійного й національного суспільних рухів.
характер цих взаємин, переважання в них взаєморозуміння чи навпаки суперечностей, визначалися взаємним ставленням і церкви і національного руху до позицій та інтересів один одного як на теоретичному, так і на практичному рівнях, в ідеологічній, політичній, економічній та інших площинах суспільного життя. очевидно, кожна зі сторін взаємин прагнула, щоб її позиції та інтереси поділялися або принаймні толерувалися іншою стороною.
для греко-католицького духовенства було однозначним, що "сильна держава, могутній нарід тоді, коли їх оживотворює католицька релігія…" в 1938 р. єпископат гкц у своєму зверненні до українського народу з нагоди 950-ліття хрещення руси-україни наголошував: "відродження нації можливе тільки на тривких підставах христової науки".
з свого боку, представники українського національного руху підкреслювали не
ответ:А). Кочевое скотоводство.
С связи с развитием металлургии, т.е. широкого применения металлов, орудия труда совершенствовались. Обработка земли становилась эффективной и урожайной. Теперь человек меньше зависел от природы, мог запасать продукты. А как он мог использовать эти продукты, если бы постоянно кочевал? Поэтому постепенно человек переходил к оседлому образу жизни, а именно - к земледелию. Но скотоводство человек не забыл, ведь оно приносило много продуктов питания. Теперь скот содержался в загонах, чтобы обезопасить его. Кочевое скотоводство пришло в упадок, но не на всех территориях, а на определенных.
Б).
Как уже сказано ранее, орудия обработки совершенствовались, теперь можно было вспахивать огромные площади земель. Кому теперь нужно было собирательство, когда можно получать урожай и жить на одном месте? Поэтому земледелие быстрыми темпами развивалось, теперь оно стало основным видом деятельности человека в те времена. Правда, собирательство люди не забыли: оно стало промыслом. Орудия труда были долговечны.
В).
Для создания хороших ремесленных изделий нужны были хорошие орудия их изготовления. Чем выше было их качество, тем лучше была продукция. Теперь изделия были долговечны, крепки и надёжны. Не нужно было постоянно изготавливать их, срок их службы увеличился. Теперь не всем членам родовой общины нужно было заниматься земледелием и скотоводством, кто-то мог уже профессионально заниматься ремеслом.
Объяснение: