М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
engelsvova
engelsvova
09.05.2021 15:35 •  История

Роль торгівлі у повсякденному житті та взаєминах населення України в XIV– на початку XVI ст.
Прочитайте уривки з джерел і дайте відповіді на запитання. 1. Що вражало

чужинців у повсякденному житті Києва та Львова? 2. Які товари продавали-
ся на ринках? 3. Як розвиток торгівлі позначався на добробуті мешканців

міст? 4. Як ви гадаєте, чи пов’язана торгівля, що процвітала в українських

містах, із традиціями толерантності, мирного співжиття та віротерпимістю, на які звер-
тали увагу мандрівники? Відповідь обґрунтуйте.

2
«Травня 1474 р. ми приїхали до Києва, яким керує один поляк-католик, на

ймення “пан Мартин”. Дізнавшись від королівських провідників про моє при-
буття, він надав мені помешкання, втім, жалюгідне, як і все там, і прислав чима-
ло продовольства. Саме місто розташоване на кордоні з Татарією, і сюди

з’їжджається чимало купців з хутрами, що їх везуть з Верхньої Русі;

об’єднавшись у каравани, вони прямують до Кафи, але часто, немов вівці, бува-
ють захоплені по дорозі татарами...»

Щоденник посла Венеціанської республіки Контаріні.
Запис від 1474 р.
«Київ наповнений чужоземними товарами, бо немає відомішого, коротшого
й надійнішого шляху, ніж стародавня й загальновідома в усіх своїх звивинах
дорога, що веде з чорноморського порту, тобто з міста Кафи, через Таврійські
ворота (Перекоп) до Гаванської переправи на Борисфені, а звідти через степи –
до Києва; по ній з Азії, Персії, Індії, Аравії, Сирії везуть на північ у Москву,

Псков, Новгород, Швецію і Данію коштовне каміння, шовк і золоте ткання, ла-
дан, фіміам, шафран, перець та інші пахощі. Чужоземні купці, які часто мандру-
ють цією дорогою, збираються у валки до тисячі душ, звані караванами, із ба-
гатьма навантаженими візками й нав’юченими верблюдами.

Від проходу каравану значні прибутки отримують київські жителі: воєводи,

митники, купці, міняйли, човнярі, візники, трактирники й шинкарі... У непоказ-
них київських хатах трапляється не лише достаток, але навіть ряснота плодів,

овочів, меду, м’яса, риби; окрім того, вони до такої міри переповнені дорогим
шовковим одягом, коштовностями, соболями та іншим хутром і прянощами, що
мені самому випадало бачити шовк, який обходився дешевше, ніж у Вільні
льон, і перець, дешевший від солі».

Литовський дипломат Михалон Литвин.
«Про звичаї татар, литовців і москвитян»
«...Львів... лежить у такому місці, неначе це альтана посеред раю. Я об’їхав
пів Європи, побував у найславетніших містах світу, але в жодному не бачив
стільки хліба, як тут щодня приносять на ринок. Тут величезна кількість пива й

меду, не тільки місцевого, а й привізного. А вино їм привозять також із Молдо-
ви, Угорщини, Греції. Інколи на ринку можна побачити в стосах більше тисячі

бочок вина. У цьому місті, як і у Венеції, стало звичним зустрічати на ринку

людей з усіх країн світу в своїх уборах: угорців – у їхніх малих магерках, коза-
ків – у великих кучмах, московитів – у білих шапках, турків – у білих чалмах.

Кожен, хоч би якою мовою він розмовляв, знайде тут свою мову. Місто віддале-
не на сто миль від моря. Але коли побачиш, як на ринку при бочках мальвазії

вирує натовп критян, німців, іспанців, турків, греків, італійців, зодягнених ще
по-корабельному, видається, неначе тут порт відразу за брамою міста.
Щотижня буває три торгові дні – по середах, п’ятницях, неділях. ...Але торг
тут щодня, бо щоденно прибувають крамарі з усієї Русі, Поділля, з Молдови та
Валахії. Отже, щодня знайдеш тут різні товари, які тільки можна придумати».
Мартин Ґруневеґ, купець із Гданська.
Опис Львова

👇
Открыть все ответы
Ответ:
Varbax896
Varbax896
09.05.2021

ответ:

объяснение:

устное народное творчество богатство каждого народа. народ имеет много памятников народного творчества. каждый памятник уникален и своеобразен. в этих произведениях сохранились все важные поверья народа.

это богатство дает возможность последующим поколениям узнать больше интересной информации о себе самом и своем народе.

в устных народных памятниках сконцентрирована вся мудрость народа. каждая строка этих произведений полна здравого смысла и поучительной морали. каждое изречение из этих памятников является мудрым наставлением для всего народа.

и по сей день в памятниках устного народного творчество можно встретить множество ответов на самые разные вопросы, волнующие разум каждого человека. в памятниках можно встретить огромное количество пословиц и поговорок. это короткие предложения навсегда останутся в памяти народа и будут передаваться из поколения в поколение.

в них так много повседневной простой жизненной правды и поучения, что по ним можно в любой ситуации ориентироваться и быть уверенным в правдивости выбора.

4,4(50 оценок)
Ответ:
laconee97
laconee97
09.05.2021
Поэзия махамбета утемисулы была полностью связана с восстанием под руководством исатая тайманулы. махамбет родился в 1804 году в местности бекетай внутренней орды. его родители были состоятельными людьми и пользовались почетом и уважением при ханском дворе. будущий поэт также был приближен к хану. махамбет утемисулы был прославленным батыром, поэтом и композитором. среди современников он выделялся и как пламенный оратор. он вырос в местности, где в свое время творили казахские поэты и музыканты сыпыра-жырау, казтуган, шалкииз, жиембет, доспамбет и другие. м. утемисулы прекрасно владел , татарским и арабским языками. с 1824 по 1829 годы поэт был воспитателем сына хана жангира — зулкарная, проживая в городе оренбурге. в этот период поэт познакомился и сдружился с писателем и этнографом в.и. далем, ученым и путешественником г.с. карелиным. народный поэт принимал активное участие в сражениях, вдохновляя восставших своей пламенной поэзией. он призывал народ к освобождению от царского гнета и от засилия ханского окружения: тяжек рабства позорный плен! оскорбляют отца и мать, по лбу бьют коня подо мной — шлю проклятья жизни такой. заселить хотел моим народом берег волги, что богат лугами, и заполнить поселенья эти конскими без счета табунами. махамбетом были написаны такие произведения, как «аргы-мак, я тебя сохранил.», «пасмурен, пасмурен черный, полный печали день.», «обращение к жангиру». эти стихи были посвящены его другу исатаю тайманулы. творчество поэта было посвящено разоблачению политики царских властей, неблаговидных действий хана и его окружения.
4,7(75 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ