ответ: Упродовж другої половини XIV - першої половини XV ст. вдосконалювалося землеробство. Поширювалося трипілля. Плуг витісняв у лісові смуги соху й рало. Селяни почали користуватися довгою косою; вирощували переважно жито, ячмінь, овес, пшеницю, гречку, горох тощо. Підвищення цін на м'ясо на європейських ринках спонукало шляхту до розведення у маєтках волів і корів; примножувалося поголів'я свиней. Розвивалися також городництво, садів ництво, бджільництво й рибальство.
Збільшення обсягів продукції, що виготовлялася на продаж, сприяло розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Однак тут існували різні обмеження (купці були зобов'язані везти свої товари лише визначеними шляхами, зупинятися у містах, які мали право ведення торгівлі, продавати товари на певних умовах тощо). За кордон вивозилися полотно, шапки, хутряні вироби, холодна зброя, ювелірні прикраси, воли, зерно і т. ін. Важливими центрами торгівлі були Львів, Київ та Кам'янець-Подільський.
У другій половині ХІУ-ХУ ст галося пожвавлення еко-номічного життя, з'явилися ремісничі цехи.
Більшість сіл були невеликими. В них існувала сільська громада, що складалася переважно з дворищ (їх утворювали великі родини) або окремих господарств - димів. Орна земля перебувала у спадковому володінні індивідуальних господарств, а луками, випасами, водоймами спільно користувалися селяни різних дворищ і димів. Очолював громаду виборний отаман; існував ісопнийі суд - суд селянського сходу. Села об'єднувалися у соціально-територіальні осередки -волості, очолювані виборними «старцями». Останні захищали інтереси селян, збирали їх на віча для розв'язання важливих питань волосного життя.
Объяснение:
ответ:Создание единого государства позволило сосредоточиться на проведении либеральных реформ и формировании национальной экономики, что дало толчок развитию Румынии в целом.
Дунайские княжества (княжество Валахия и Молдавское княжество) и Трансильвания в 1600 году
Дунайские княжества и Трансильвания, возникшие в Средние века, были тесно связаны между собой культурно и экономически. После завоевания Османской империей Валахии и Молдавии эти княжества вместе стремились к обретению независимости. Именно поэтому национальная идея в Дунайских княжествах долгое время базировалась на освобождении от турецкого вассалитета[1].
1. Ш.Уалиханов Труды:
"Аблай", "Следы шаманства у казахов", "О состояние Алтышара".
Историческая значимость труда:
"О состояние Алтышара или шести восточных городов китайской провинции Нан-Лу. Составление карты Каз-на Средней Азии и Восточного Туркестана; Работа в Русском географическом обществе.
2. И.Алтынсарин Труды:
"Киргизская хрестоматия", "Мактубат", "Руководство по обучению киргизов русскому языку".
Историческая значимость труда:
Открытие ремесленных и сельскохозяйственных школ; Разъяснение о пользе ж/д дорог, электричества, телеграфа, ремесел и т.д. Приобщение к навыкам обращения с машинами лечения животных и борьбы с вредными насекомыми.
3. А.Кунанбаев Труды:
"Слова назидания", "Максут".
Историческая значимость труда:
Призыв земляков заниматься скотоводством, земледелием, ремеслом, и торговлей.
Объяснение:
Всё проверено! (был СОЧ по ист.Каз-на)