Объяснение:
Естественно что
Естественно что если таким путем устанавливать коммунизм то метод будет работать, но в полной мере это не правильно во первых
Продажа без прибыли в скором привело бы к краху экономики а но так и случилось
Во вторых убийство миллион людей из-за этого что они не согласны с методом слишком жестоко и просто пустая потеря рук и доверия
В третьих в своих целей коммунизм не долго прожило бы и в целом геноцид не лучшая политическая и человеческая идея
Я основался исключительно по приведенному тексту
Историческая важность образования Тюркского каганата выражается в следующих аргументах:
• Множество племен тюрок объединились в Тюркский каганат и стали одним из крупнейших государств, которое контролировало Маньчжурию, Монголию, Алтай, Восточный Туркестан, Западный Туркестан, Казахстан, Крым и Северный Кавказ. Объединение этих племен было необходимым для того, чтобы они прекратили находиться над властью жужаней, имея собственную государственность.
• Тюркский каганат, покорив множество земель и народов (булгар и хазаров, в частности) смог получить контроль над существенной частью Великого Шелкового пути.
Объяснение:
И еще дополнительно:
• Византия получила поддержку со стороны Тюркского каганата в борьбе с Персией.
• Объединение племен позволило им сохранить себя и не ассимилироваться с китайцами.
Причини реформи
1. Прагнення царизму відвернути селян від боротьби за поміщицькі землі й закріпити в них приватновласницькі настрої.
2. Усвідомлення правлячими колами необхідності прискорення розвитку капіталізму в селі американським шляхом, того, що селянська громада є гальмом на цьому шляху.
3. Прагнення ліквідувати аграрну перенаселеність в європейській частині країни шляхом переселення найбільш революційної й вибухонебезпечної частини селян у східні райони Росії.
Наслідки
1. Столипінська аграрна реформа була після скасування кріпосного права в 1861 р. наступним кроком на шляху перетворення феодальної монархії на буржуазну.
2. Вона прискорила розвиток капіталістичних відносин на селі.
3. Однак в цілому аграрна політика Столипіна не досягла поставлених цілей, оскільки реформа не встигла (зокрема й через загибель ініціатора реформи в 1911 р. в Києві в результаті теракту) зруйнувати економічну основу феодальних відносин — поміщицьке землеволодіння.
Промислове піднесення
Посилення експлуатації та загальний світовий підйом економіки в 1907–1910 рр. призвели до промислового піднесення в 1910–1914 рр., що виявилося в:
· прискореному розвитку Донецько-Криворізького району;
· зростанні довжини залізниць;
· концентрації промисловості й монополізації (появі картелів, синдикатів, трестів);
· залученні іноземного капіталу (в Україні в 1913 р. — 83 іноземні компанії контролювали 70 % видобутку вугілля та руди, 90 % виробництва чавуну й коксу, близько 80 % продукції машинобудування).