Порівняння Цезаря з Августом може найкраще виявити, з одного боку, зв'язок між особистістю і політичною системою, а з іншого, своєрідність серпневого принципату. Особистість і політичні структури невіддільні, як у Цезаря, так і у Августа. Піднесення Цезаря самого початку відзначалося надзвичайною динамікою, постійним ризиком поставити на карту все, навіть власне життя. У Октавіана цього не було і в помині. Прагнення Цезаря до влади і її затвердження, його керівне кадри, життєздатність і розум, радикальність вимог повністю підпорядкували супротивників. Але при цьому було б помилково припускати, що у нього була сформульована політична програма або консистентція державна концепція. Цезар насамперед спирався на особистості, а не на інститути. Однак диктатор вершив весь римський світ своїми законами, рішеннями, заходами, підставою колоній, реформою календаря, великим будівництвом; його поспіх був неперевершеним. Ті п'ятнадцять років, які несли відбиток
Тюргешский каганат был создан в 698 году Уч-элиг-ханом. В 705 году вплотную к южным границам тюргешей подошли арабские войска, воевавшие с согдийскими государствами. Ушлик (Уч-элиг) заключает союз с Китаем и Согдом и дважды разбивает арабов под Пайкендом и Бухарой. Только разногласия между тюргешами и согдийцами позволили арабам отступить и избежать полного разгрома. Сын Ушлика Согэ каган изгнал арабов из Средней Азии и стал фактически гегемоном в этом регионе. Однако успех этот оказался недолог.
В 708 году в Тюргешском каганате началась междоусобная война между каганом и его вассалом Кули-Чури. Кроме того, родной брат Согэ, Чжен перешёл на сторону Восточно-Тюркского кагана и обратился к нему за в борьбе за престол. Восточно-тюркские войска выступили в поход и в 710 году на реке Болучу тюргешское войско было разбито. Согэ начал собирать новые войска, но вновь потерпел поражение и попал в плен
Объяснение: