Народився в бідній сім'ї в місті Горі, навчався в Тбіліській духовній семінарії до 1898 г. В молодости приєднався до марксистской РСДРП и ставідовником Ленина. Редагував більшовицьку газету, брав участь в розбоях, викраденні та вимаганні на користь партії, за його неодноразово арештовували и отправили в заслання. 1912 год року обраний до складу ЦК. Після більшовицького перевороту ставит членом Політбюро, а згодом зайняв пости наркома у правых національностей й державного контролю. Упродовж громадянской війни в Росії виступав ролі спеціального уповноваженого партії на важливих ділянках фронту. 1922 год Йосип Сталін посів пост генерального секретаря ВКП (б), а также смертник Леніна сконцентрував владение в своих руках, розмістив ключових прибічников на основніі посади и сигнаівційних суперників и колішніхів союзников.
Наріжною партійною догмою за правління Сталіна стала концепція «побудови соціалізму в окремо взятій країні». В период впадения пятилетних планов СРСР пережив сільськогосподарську колективізацію, прискорену индустриализаций и створення централізованої командної економіки. Сталінська політика, заснована на застосуванні системных репресій й терору, цели до смерті 3,9 млн українських селян впродовж Голодомору; мільйони радянских громадян були ув'язнени в таборах ГУЛАГу чи виселені у віддалені території, зазнали розкуркулення, інколи цілі народи були піддані депортаціям. Між 1934 и 1939 роками Сталін та його оточення організували «Великий терор» с метою ліквідації «ворогів робітничого класу», в ходящем понаде мільйон осіб були увязнени, а 700ціч - страчені таєімно.
У зовнішній політиці Сталін проявил поширенню марксизму-ленинізму через Комуністический інтернаціонал и підтримав антифашистский рухпід час громадянської війни в Іспанії. 1939 год Сталін, керуючись експансіоністськими намірами, уклав з нацистською Німеччиною договір про ненапад. Захидно с ним радянский війська анексували Захидну Україну, Захидну Білорусь, країни Балтії, Бессарабію та Буковину, напали на Фінляндію. Сталін не зумів передбачити німецьке вторгнення 1941 року, в наследство чого Червона армія зазнала значних втрат на початковому етапі війни. Радянський Союз, передвигающий патріотизм народу у бороть с нацизмом, долучившийся до антигитлеровской коалиции, зумів відбиті нападения, заволодів Берліном в 1945 г. и возможно завершив Другу світову війну в вропе.
У ході післявоєнного врегулювання Сталін розширив радянський вплив в Східній Європі, Китаї та Північній Кореї. Водночас Сполучени Штати та Радянський Союз стали
ворогуючими наддержавами у Холодній війні. Сталін ініціював продвижение країни, грошову реформу, створення потужного військово-промислового комплексу и посприяв перетворенню СРСР на ядерну супердержаву. В пізній період його правіння країна пережила один великий голод, хвилю антисемітизму й жорсткого контролю за культурным й інтелектуальним життям держави. Йосип Сталін помер 1953 по 74-річному віці. На радянськом керівника його змінив Микита Хрущов, який засудив свого попередника и ініціюв процес десталінізації.
Йосип Сталін вважається однією із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, ставши ще при житті об'єктом фанатичного культурального особи во всесвітньому марксистсько-ленінському русі. Тільки в останні роки свого існування КПРС визнала злочини проти людяності, вчиненные при його режимі, те відмовилася брати відповідальність за них. Після розпаду Радянського Союзу Йосип Сталін зберіг певца популярность в Росії та Грузії. Разом с этим, його тоталітний уряд засудили за порушення фундаментальных прав и свобод людини, масові репресії, тисячні чистки, сотні тисяч страт и голод, внаслідок яких загинули мільйони людей.
уста- рот, губы
ланиты-щеки
выя-шея
чело-лоб
очи-глаза
длань(долонь)-рука
армяк- верхняя, долгополая одежда из грубой, шерстяной ткани. С капюшоном, без пуговиц, застёжек, запахивается ремнём.
броня- защитный слой материала, обладающий достаточно большой прочностью, вязкостью
шишак-шлем
кокошник- старинный русский головной убор в виде гребня вокруг головы
понева- женская шерстяная юбка замужних женщин из нескольких кусков ткани
епанча- широкий, безрукавный круглый плащ с капюшоном у мужчин, а у женщин — короткая, безрукавная шубейка (обепанечка)
лапти- низкая обувь, распространённая на Руси в старину, и бывшая в широком употреблении в сельской местности до 1930-х, сплетённая из древесного лыка (липовые, вязовые и другие), берёсты или пеньки.
онучи- длинная, широкая (около 30 см) полоса ткани белого, чёрного или коричневого цвета (холщовой, шерстяной) для обмотки ноги до колена (при обувании в лапти).
кожух- Зимние кафтаны сделаный на меху
зипун- верхняя одежда у крестьян. Представляет собой кафтан без воротника, изготовленный из грубого самодельного сукна ярких цветов со швами, отделанными контрастными шнурами.
порты-штаны
рубаха-рубашка
кольчуга- доспех, сплетённый из железных колец, металлическая сеть для защиты от поражения холодным оружием.
колчан- снаряжение для метательного оружия, особая сумка-чехол, в которой носились стрелы или болты. Располагалась на поясе или за спиной у пеших стрелков, у конных обычно на поясе или подвешивалась к седлу
вои-воины
гридница- большое помещение в княжеском дворце для дружинников.
сени-сани
полуземлянка- жилище, частично углублённое в землю, прямоугольной или округлой формы, стены и крыша которого выступают над поверхностью земли.
скоморох-шут
гусляр-человек играющий на гуслях
глад-голод