1.882-912 2.Зовнішньополітична діяльність. Олег, майстер військової справи, здійснив два вдалі походи проти Візантії — 907 і 911 pp. Коли Олег уперше зайшов до Царгорода, то прибив свій щит на міських воротах на знак перемоги. Тоді ж уклали договір, за яким візантійці (як це було й раніше) мали сплачувати щорічно данину, руські купці дістали право безмитної торгівлі та безкоштовного проживання протягом 6 місяців і, крім того, повного забезпечення всім необхідним у столиці Візантії. Усе це за умови, якщо Олег буде надавати військову підтримку, братиме участь у війнах проти арабів тощо. 3.Він здійснював численні завойовницькі й торгові походи, і у 882 році, як повідомляє «Повість временних літ», зібрав велике військо й вирушив походом на південь, до Києва. Заховавши дружину й човни, Олег представився купцем, що привіз дарунки київським князям. Коли Аскольд і Дір вийшли привітати торгового гостя, Олег заявив їм: «Ви не князі, і не княжого роду, а це син Рюрика», — і показав на малолітнього Ігоря, якого привели воїни. Аскольда й Діра підступно вбили. Аскольд був похований на Печерську (звідси й назва місцевості — Аскольдова могила), а Дір — поблизу того місця, де пізніше буде збудована церква святої Ірини (неподалік від Софійського собору). Захопивши Київ, Олег зробив місто своєю резиденцією, наголосивши: «Бути Києву матір'ю містам руським». Так, у єдину державу об'єдналися слов'янські землі Півночі та Півдня. Розширення кордонів Київської держави. 883 року Олег здійснив похід на деревлян і, підкоривши їх, розширив південно-західні кордони держави. Наступного року він вирушив на схід і приєднав сіверян, а згодом і радимичів. Звільнивши ці племена з-під гніту хозар, Олег призначив їм меншу данину, ніж вони платили каганату. Проте уличі й тиверці, попри всі намагання Олега, так і не визнали його влади. Князь будував нові міста та могутні фортеці, у яких залишав своїх намісників, «святих і великих князів», що керували прилеглими територіями та військом. Найбільшими містами Олегової держави були Київ, Чернігів, Новгород, Смоленськ, Псков, Ростов.
Олег Вещий: предположительно родственник Рюрика, объединение Киева и Новгорода, походы на Византию (договор 911 года). Игорь: сын Рюрика, походы на Византию (договор 944), восстание древлян. Ольга: жена Игоря, подавила восстание древлян, упорядочила сбор дани (уроки и погосты, замена полюдья повозом), посольства в Византию (крестилась) и Германскую империю. Святослав (сын Игоря и Ольги): разгромил Хазарский каганат, походы в дунайскую Болгарию, Византию (договор 970). Владимир (сын Святослава): языческая реформа 980, крещение Руси, присоединение кривичей, вятичей, червенские города, строительство засечной черты против печенегов. Ярослав Мудрый (сын Владимира): победа над печенегами, строительство софийских соборов, расцвет Руси, Русская Правда, международное признание, первый русский митрополит. Владимир Мономах (внук Ярослава): попытки сохранить единство (любечский съезд), защита от половцев (долобский съезд, поход на Шарукань), "устав Владимира Мономаха"
