Гражданская война началась в 1642 г., конфликт произошёл между сторонниками парламентарной монархии и самим королём Карлом 1. Абсолютная монархия, которая царила в то время при Карле 1 возмущала и нервировало не только простых людей, но и некоторых аристократов и деятелей. Внешняя политика подчинялась "правилам игры" Испании, английский двор считался продажным, а в Шотландии постоянно вспыхивали восстания из-за слишком агрессивной политики короля по отношению к их религии, обычаям, эти восстания часто не могли подавить. Король даже пытался созвать парламент, но законы, которые тот предлагал, были слишком унизительны, и он отказался из принимать, положив начало к этой Гражданской войне. Его армия была разбита, сам король пойман и казнён. Теперь корона передавалась на условиях, продиктованных парламентом, то есть устанавливался режим ограниченной (конституционной) монархии с сильным парламентом, что закрепило доступ буржуазии к государственной власти. Таким образом главная цель революции была достигнута.
Люблінська унія була укладена 1 липня 1569 року – угода про об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту.
Причини укладення унії полягали в тому, що Польща здавна прагнула підкорити собі Велике князівство Литовське, об'єднати дві держави в одну під владою одного монарха.
^ Для України люблінська унія мала як позитивні так і негативні наслідки.
Позитивні наслідки
- у рамках однієї держави об'єдналася більшість українських земель. Це сприяло культурному і політичному об'єднанню українського народу, створювало
передумови для перетворення його в націю;
- у Річі Посполитій запорозьке козацтво активно втягувалося в політичне життя і швидко перетворилося в самостійну політичну силу;
- в Україні розширилася мережа установ освіти, зріс вплив культури Західної Європи.
^ Негативні наслідки
- проявилися не відразу, однак вони спричинили болісні зміни і потрясіння в українському суспільстві:
-зросли повинності і податки для селян і міщан;
-українське населення зазнавало національно-релігійних утисків;
-багато українських князів і шляхта ополячувалися (відбувалася полонізація
знаті). Це означало, що українське суспільство втрачало свою політичну еліту;
-українці терпіли сваволю з боку шляхти і коронного польського війська;
-Польська держава не могла захистити українські землі від турецько-татарської агресії.
Теперь корона передавалась на условиях, продиктованных парламентом, то есть устанавливался режим ограниченной (конституционной) монархии с сильным парламентом, что закрепило доступ буржуазии к государственной власти. Таким образом главная цель революции была достигнута.