Конец VIII — начало IX века: Причины сохранения независимости Кыргызского государства. После поражения и смерти Барсбека Кыргызский каганат попал в зависимость от Второго Восточного Тюркского каганата. После смерти в 716 году тюркского кагана Капагана целый ряд племен восстает против тюрков, стремясь избавиться от их господства. Кыргызское государство тоже формально становится независимым.
Кыргызы, пытаясь усилить свои позиции, стремятся укрепить взаимоотношения с Танским Китаем. Китайские хроники сообщают, что в 722 году ставку Танской империи с посольской миссией посетил кыргызский царевич Исибо Шэючжэ Виши Сыгинь, а в 723 году — другой царевич Цзюйли Пиньхэчжун Сыгинь. Оба посольства были тепло приняты императором, а царевичам присвоены высокие чины. Есть сообщения о кыргызских торговцах, которые в 724, 747, 748 годах перегоняли в Китай тысячи лошадей для продажи. Следовательно, кыргызский народ, несмотря на поражение в войне 710-711 годов, сумел восстановить свою независимость и достойно участвовал в политической и экономической жизни Центральной Азии.
Объяснение:
Судова реформа в Гетьманщині — реформа, проведена гетьманом Розумовським в 1760—1763 рр. Система судочинства до реформи мала таку структуру: нижчою інстанцією були сільські суди, де отаман судив козаків, а війт (із 2—3-ма помічниками) — посполитих; у містах залежно від їхньої категорії діяли магістратські або ратушні суди. Далі — сотенний суд (у складі сотника, городового отамана, писаря, хорунжого, війта та бурмистра); полковий суд (полковник, полковий суддя, судовий писар; при розгляді кримінальних справ обов'язково була присутня вся полкова старшина); Генеральний військовий суд; Генеральна військова канцелярія і, нарешті, гетьман. Правосуддя було прерогативою адміністративно-управлінського апарату. Найбільш активно втручались у вирішення судових справ ледь не всіх рівнів, часто дублюючи, а то й підміняючи роботу місцевих судів, Генеральний військовий суд і Генеральна військова канцелярія. Судова реформа розпочалася згідно з універсалом гетьмана К.Розумовського від 17 листопада 1760 з реорганізації Генерального військового суду. Останній у тому вигляді, що передував реформі, виник в Україні в серед. 17 ст. і діяв спочатку як суд першої інстанції у справах генеральної старшини, полковників та бунчукових товаришів, пізніше — як вищий апеляційний суд, рішення якого остаточно затверджувалися гетьманом. Із поч. 1720-х рр. відбувалося активне втручання царського уряду в діяльність Генерального військового суду. Вищою апеляційною судовою інстанцією фактично ставала перша Малоросійська колегія. Структура і значення Генерального військового суду мало змінилися і по смерті гетьмана Д.Апостола (1734), у т. зв. міжгетьманський період, коли вищою апеляційною установою була не лише «канцелярія правління гетьманського уряду», а й російський Правительствуючий Сенат. Становище докорінно змінилося з відновленням в Україні 1750 гетьманства.
Мемлекеттің қаржысы мемлекеттің экономикалық, әлеуметтік, саяси функцияларын орындау үшін оны қажетті ақшалай ресурстармен қамтамасыз ететін елдің қаржы жүйесінің маңызды сферасы болып табылады және олар экономика мен социумдағы сан алуан өзара байланыстарды қамтитын мемлекеттік сектордың өндірістік және әлеуметтік қатынастардағы іс-қимылымен байланысты.
Объяснение: