Принципат. Перехід управління державою до принцепса був закріплений наділенням його вищою владою — іmperium, обранням на найважливішіним відокремленого від мaгicтpатур чинoвницькoгo апарату, який утримувався за рахунок власної казни принцепса, і командуванням усіма арміями. Вже Октавіан отримав ітрегіит, який включав, крім традиційного командування армією (він узяв на себе командування усіма арміями), право оголошувати війну і укладати мир та міжнародні договори, утримувати власну гвардію (преторіанські когорти), право вищого кримінального і цивільного суду, право тлумачити закони. Постанови принцепса починають розглядатися як такі, що мають силу закону (до кінця принципату загальновизнаним стало положення: «Що вирішив принцепс, те має силу закону»).
ответ:Внешняя политика Цинской империи характеризовалась стремлением изолировать Китай от внешнего мира.
Связи Китая с Кореей и Вьетнамом базировались на отношениях сюзерена и вассалов; с Японией Китай вел незначительную торговлю. Что касается европейцев, приезжавших в Китай с торговыми, миссионерскими и другими целями, то политика по отношению к ним менялась в зависимости от ослабления или укрепления власти самих Цинов.
Несмотря на препятствия, чинившиеся маньчжурскими властями, русско-китайские отношения в конце XVII и в течение XVIII в. продолжали развиваться.
Объяснение:
На початку XX ст. греко-католицька церква, як і в попередньому столітті, відігравала важливу роль у житті українців Галичини й Закарпаття. Багато зробила вона для українського національного відродження, захисту прав та інтересів українців. Проте наприкінці XIX ст., коли український рух став набувати переважно світського характеру, відносини між греко-католицькою церквою та його провідниками загострилися. Ситуація змінилася, коли Галицьку греко-католицьку митрополію очолив Андрій Шептицький (1865—1944).
Новий митрополит поставив участь греко-католицького духовенства в українському русі в залежність від дотримання ним норм християнської моралі.