На заході Галицько-волинська Русь була форпостом східнослов'янської духовності. Різні сфери її культури, зокрема такі як освіта, мистецтво, філософія, література, розвивалися під впливом західної та східної культур. Через такі культурні центри, як Володимир, Холм, Галич і Львів культурні впливи давньоруських земель надходили до східних слов'ян в Угорщину і держави Центральної Європи. У той же час Галицько-Волинські землі зазнавали істотних культурних впливів своїх західних сусідів; засвоєні духовні і матеріальні цінності передавались іншим землям Стародавньої Русі. Але основа культури Галицько-волинського князівства була українська, спільна з іншими князівствами Стародавньої Русі.
Князівські міжусобиці та напади різних завойовників впливали на культуру Галицько-Волинського князівства, але не змогли призупинити розвитку культурного процесу. Ґрунтуючись на принципах єдності культури старокиївської держави, культура західного князівства продовжувала розвиватись в умовах феодальної роздрібненості, втілюючи ідею єдності давньоукраїнських земель.
За своїм ідейним змістом та художніми якостями ця культура була на рівні культур середньовічної Європи, а в окремих випадках перевищувала їх. Цим самим вона сприяла закріпленню історичних традицій Київської Русі, примножувала багатющу скарбницю традицій української культури.
Деятельность Гая Юлия Цезаря.
Борьба Цезаря за власть началась с завоевания Галлии. В 58-50 гг. до н.э. римские войска под его командованием вели войну за присоединение этой страны. Римляне захватили города Галлии (Алезию, Лютецию и др.). Войска Цезаря дошли до Рейна и высадились в Британии. Захватив Галлию, Цезарь двинул легионы на Рим. С ним шло всего 5000 пехотинцев и 300 всадников, а главные силы были в Галлии. Остановившись на реке Рубикон (границе его провинции Галлии), Цезарь долго обдумывал свой план. Наконец, решившись перейти Рубикон, он произнес «Жребий брошен» и отдал приказ войскам двигаться на Рим. Захватив город, полководец, попытался привлечь жителей на свою сторону. Римляне уже устали от бесконечных гражданских войн и выбрали его пожизненным диктатором. Однако, затем многие стали читать его тираном, подозревали, что Цезарь хочет стать царем. Диктатора стали ненавидеть и сенаторы, и народ. Его обвинял в том, что он хочет стать царем. Накануне мартовских ид (середина марта) жене Цезаря приснилось, что он погибнет. Она пыталась остановить мужа, но он все равно пошел в Сенат. Цезаря убили на заседании Сената. Заговорщики окружили диктатора и нанесли ему удары кинжалами. Последними словами Цезаря были: «И ты Брут!» (когда удар кинжалом ему нанес его воспитанник и друг).
Один з організаторів повстання на панцернику «Потьомкін», інженер, професор, почесний доктор Українського технічно-господарського інституту, викладач математики і механіки.
Объяснение: