1. Образование разногласия Карл I заявил о божественном праве монархов отвечать только перед Богом. Это вызвало беспокойство Палаты общин, состоявшей тогда преимущественно из пуритан, не желавших терять свою независимость.
2. Единоличное правление . Из-за противостояния с парламентом Карл I не созывал его в течение 11 лет и правил единолично. Поскольку финансы Англии контролировал парламент, король был вынужден добывать деньги самостоятельно. Он заложил драгоценности короны, продавал государственные должности, восстановил ряд архаических феодальных повинностей и ввел много новых поборов, что вызывало негодование населения.
3. Созыв Парламента . Король попытался распространить вероучение «высокой церкви» на Шотландию. Решение короля повлекло за собой восстание шотландцев, которым удалось захватить часть Северной Англии. Карл не имел финансовых возможностей оплачивать военные действия против них и был вынужден созвать парламент, предоставив в обмен на необходимые ему деньги почти все требуемые парламентом полномочия.
4. Гражданская война . Карл не был человеком слова и вскоре нарушил договор. Последней каплей стал отказ короля передавать парламенту обещанный контроль над армией. В августе 1642 г. началась гражданская война между роялистами и сторонниками парламента. После нескольких лет сражений парламент победил, а король был взят в плен.
5. Индивидуальная работа . Выберите события, при которых, Карл I, возможно, поступил неверно (если он хотел стать абсолютным монархом)
Відповідь:
Великий скіфський філософ Аристокл (Платон) вважав, що світом мають керувати філософи. Такої само думки дотримувався видатний китайський філософ Конфуцій, ідеї якого вже 2,5 тисячі років поспіль визначають розвиток китайської цивілізації...
Конфуцій походив із знатного роду Кун. Його предок за вірну службу імператору отримав у нагороду невеличке князівство Сун і відповідний аристократичний титул.
Проте з часом рід збіднів і був змушений переселитися до князівства Лу. Саме там у середині VІ століття до н. е. і народився Конфуцій, якого самі китайці називають Кун Фу-Цзи. Його батьком був 63-річний чиновник князівства Лу — Шу Лянхе, а матір’ю — 17-річна наложниця Ян Чженцзай.
Відносини між матір’ю Конфуція і двома старшими дружинами були дуже складні. Тому після смерті батька Конфуція його матері довелося разом із малолітнім сином повернутися на свою батьківщину — до міста Цюйфу, де й нині розташовані дім Конфуція, його храм та родинне кладовище.
Пояснення:
