3. Оттепелью называют период нахождения у власти Никиты Сергеевича Хрущёва. Для неё (т.е. - оттепели) характерно ослабление тоталитарного режима, но - не отмена его. Это ещё не полноводная весна, расцвет свободы и искусства, а лишь "оттепель" - "оттаивание" политики . 4. В августе 1953 г. со своим экономическим курсом выступил Маленков : вкратце говоря, он заключался в переключении внимания с тяжёлой промышленности на пищевую и лёгкую, а также сельское хозяйство. Однако, реформы Маленкова довольно скоро были аннулированы Н.С. Хрущёвым, который начал свой собственный курс. В 1954 году - начало освоения целинных и залежных земель (Сибирь и Казахстан) => до 1960-го г. было освоено свыше 42 млн га земель. Были повышены закупочные цены на сельхоз продукцию, забыты долги, отменён налог на личное подсобное хозяйство. Начал внедряться принцип планирования снизу, колхозники получили право на пенсию, им стали выдавать паспорта. За первые 5 лет прирост сельхоз продукции увеличился более чем на 30%. Успехи вскружили голову советскому руководству и навели их на мысль, что если людям будет легче жить, то им правительство станет вовсе не нужно. И с конца 1950-х в деятельность сельхоз-ва возвращаются принципы принуждения. 1959 г. - реорганизация машинно-тракторных станций => колхозники вынуждены покупать оборудование за баснословные цены. У населения государство стало выкупать скот, а в качестве утешения колхозникам подсунули кукурузу, которая так и не прижилась в российских условиях и нанесла большой урон по кошелькам простых людей. Кризис привёл к закупке зерна за границей. В 1962 г. - повышение цен на мясо (на 30%) и масло (на 25%) => массовые недовольства (одно из проявлений - жестоко подавленная забастовка в Новочеркасске). Таким образом, принятый в 1959 г. семилетний план по развитию сельского хозяйства был провален. Социальная политика. Регулярное повышение з/п в сфере промышленности; Выплата колхозникам пенсий; Отменена плата за обучение; Сокращение рабочей недели на несколько часов; Широкое жилищное строительство (те самые "хрущёвки"); Но к 1960-му году добавилось резкое повышение цен на продовольствие.
Гай Юлій Цезар походив із стародавнього і знатного патриціанського роду Юліїв. Він сам з притаманною справжньому римлянинові гордістю підносив свій рід до напівлегендарних царів і, навіть, до богів. Мати Цезаря — Аврелія — була зі стародавнього і знатного, але плебейського роду Авреліїв. Незважаючи на знатність походження, родина Цезаря традиційно була зв'язана з противниками римського сенату, з тими, кого вважають представниками демократичного крила. Така традиція могла йти від матері, в роду якої були не тільки консули, але й народні трибуни. Також сестра його батька — Юлія, була одружена зі знаменитим Гаєм Марієм.
У 84 році до н. е. юного Гая Юлія, завдяки Гаю Марію, зобов'язали стати фламіном Юпітера. На цю поважну посаду міг бути обраний лише той, хто належав до патриціанського роду, він не міг бути воїном і виконував лише обов'язки жерця.
У тому ж 84 році до н. е. Цезаря одружили з Корнелією Циннілою, донькою консула Луція Корнелія Цинни, який після смерті Гая Марія залишився, фактично, єдиним правителем Риму.
На початку XX ст. змінилося співвідношення сил на міжнародній арені. Розподіл сфер впливу, колоній, ринків збуту, що сфор¬мувався ще у XIX ст., не задовольняв найбільші імперіалі¬стичні держави. На початку XX ст. загострилися міжнаціональні та соціальні конфлікти. Крім того, розвиток мілітаризму спричинив створення нових, могутніших видів озброєння та засобів знищення людей. Він охопив усі сфери діяльності: економіку, політику, науку, ідеологію й тін.
Отже, усі держави воюючих блоків вели несправедли¬ву, загарбницьку війну. Кожна з держав домагалася досяг¬нення тільки своїх власних цілей за рахунок інших країн. Німеччина розраховувала покласти край пануван¬ню Англії на морі, захопити колонії та ринки збуту інших європейських держав. Вона мала намір загарбати північно-східні райони Франції та Прибалтику, Крим, Приазов'я, Кавказ, що належали до Росії.
Австро-Угорщина планувала захопити Сербію, зміцнити своє панування на Балканах, відібрати у Росії частину Польщі, Поділля й Волинь.
Туреччина, яка вступила у війну на боці Німеччини восени 1914 p., мріяла захопити російське Закавказзя й поновити свій вплив на Балканах.
Англія прагнула зберегти своє панування на морі, не втратити колонії. За вдалого розвитку подій вона охо¬че відібрала б у Туреччини Месопотамію й частину Ара¬війського півострова. Франція сподівалася повернути собі Ельзас та Ло¬тарингію, втрачені ще в ході франко-пруської війни, за¬хопити лівий берег Рейну й Саарський вугільний басейн.
Царська Росія ставила на меті збереження свого впливу на Балканському півострові, оволодіння чорно¬морськими протоками Босфор та Дарданелли.
Японія, оголосивши війну Німеччині 23 серпня 1914р., мала намір захопити території в Китаї та остро¬ви у Тихому океані.
4. В августе 1953 г. со своим экономическим курсом выступил Маленков : вкратце говоря, он заключался в переключении внимания с тяжёлой промышленности на пищевую и лёгкую, а также сельское хозяйство. Однако, реформы Маленкова довольно скоро были аннулированы Н.С. Хрущёвым, который начал свой собственный курс.
В 1954 году - начало освоения целинных и залежных земель (Сибирь и Казахстан) => до 1960-го г. было освоено свыше 42 млн га земель.
Были повышены закупочные цены на сельхоз продукцию, забыты долги, отменён налог на личное подсобное хозяйство.
Начал внедряться принцип планирования снизу, колхозники получили право на пенсию, им стали выдавать паспорта.
За первые 5 лет прирост сельхоз продукции увеличился более чем на 30%. Успехи вскружили голову советскому руководству и навели их на мысль, что если людям будет легче жить, то им правительство станет вовсе не нужно. И с конца 1950-х в деятельность сельхоз-ва возвращаются принципы принуждения.
1959 г. - реорганизация машинно-тракторных станций => колхозники вынуждены покупать оборудование за баснословные цены.
У населения государство стало выкупать скот, а в качестве утешения колхозникам подсунули кукурузу, которая так и не прижилась в российских условиях и нанесла большой урон по кошелькам простых людей.
Кризис привёл к закупке зерна за границей.
В 1962 г. - повышение цен на мясо (на 30%) и масло (на 25%) => массовые недовольства (одно из проявлений - жестоко подавленная забастовка в Новочеркасске).
Таким образом, принятый в 1959 г. семилетний план по развитию сельского хозяйства был провален.
Социальная политика.
Регулярное повышение з/п в сфере промышленности;
Выплата колхозникам пенсий;
Отменена плата за обучение;
Сокращение рабочей недели на несколько часов;
Широкое жилищное строительство (те самые "хрущёвки");
Но к 1960-му году добавилось резкое повышение цен на продовольствие.