У Русі-Україні, як і раніше, діяли школи при церквах і монастирях. Можна було здобути також домашню освіту. Написи (епіграфічні пам’ятки) на побутових речах, графіті, берестяні грамоти свідчать про високий рівень поширення грамотності серед населення Русі-України. Книжне навчання було доступне для представників різних верств суспільства. Були навіть осередки навчання для дівчат. У 1068 р. донька князя Всеволода Ярославича Янка заснувала при Андріївському монастирі школу для дівчат.
Історичні подробиці
На стінах Софії виявлено слова, які мають ознаки сучасної української мови:
• «Господи рабу своєму Василеві...» — така форма давального відмінка (Василь — Василеві) не зустрічається в російській мові, а збереглася лише в українській.
• Остапко, Іванко, Жадко — зменшувально-пестливі форми чоловічих імен, характерні для української мови.
• Дієслова в минулому часі, які закінчуються на «в»: писав, ходив (а не — писал, ходил), а також дієслова із закінченням «ти»: долучити, скончати.
• Типові для української мови чоловічі імена із закінченням «о»: Данило, Кирило, Дмитро.
• Форми дієслів без літери «т»: пече.
Поміркуймо!
1. У чому полягає значення графіті як історичного джерела?
2. Які знання, на вашу думку, передавали дітям у родинах?
Так само, як і в інших країнах, на Русі поширювалися наукові знання. Шлях до наукових досягнень у різних галузях наук відкривали перекладені твори, що містили інформацію з історії, географії, медицини, астрономії тощо. Досвід господарської діяльності, будівництва храмових споруд, палаців князів і бояр, оборонних укріплень сприяв накопиченню практичних знань з хімії, математики, арифметики. Розвивалися медичні знання. До нас дійшли згадки про лікаря Агапіта.
Свідчать документи
Києво-Печерський патерик (збірка оповідань) про Агапіта
[...] блаженний Агапіт почав допомагати святому старцю в подвигах та трудився і так багато років; коли захворював хтось з братії, блаженний залишав келію свою, в якій не було нічого, що можна було б викрасти, приходив до хворого брата і служив йому: піднімав його, укладав, виносив на своїх руках і невпинно благав Бога про зцілення недужих; якщо ж хвороба іноді і затягувалася, то через це Господь бажав помножити віру і посилити молитву раба Свого Агапіта. Наслідуючи подвигам преподобного Антонія, блаженний Агапіт сподобився бути учасником і рівним з ним благодаті: молитвою своєю він зціляв усіх недужих, також подаючи їм трави, які варив в їжу собі, за що, власне, і був прозваний лікарем.
1. Хто був зразком для Агапіта в лікарській справі?
2. На прикладі діяльності Агапіта розкрийте вплив християнства на розвиток культури в Русі-Україні.
3. ЛІТЕРАТУРА РУСІ-УКРАЇНИ
Пригадайте, які жанри літератури розвивалися в Русі-Україні. Де розташовувалися осередки книгописання? Чим відрізнялася перекладна та оригінальна література?
Розкрийте характерні особливості пам’яток літератури, фрагменти назв яких згадані у хмаринці слів.
Объяснение:
Культура народов России в 17 веке характеризуется обмирщанием и секуляризацией.
Объяснение:
Обмирщание культуры данного периода выражается в следующем:
• Из новоприсоединенной Левобережной Украины в Москву отправлялись священники, живописцы и учёные, купцы, ремесленники, лекари и не только из Украины, но также из Англии, Голландии, Италии.
• иностранцы селились в специальном месте, в Немецкой слободе, из-за того, что православная церковь боялась влияния католической церкви.
• В 17 веке началась популяризация грамотности, так что в конце 17 века уже 24% мужчин в России были грамотными (обучались дома, а знать приглашали специалистов из заграницы), а в 1654 году даже открыли лекарскую школу в Аптекарском приказе, а потом в Посольском приказе обучали будущих переводчиков.
• В 17 веке начали больше печатать книг, и при этом книги были доступны не только для знати, но и для обычного населения. Чаще всего книги имели форму учебников, самыми популярными из которых были «Грамматика», «Космография» и «Букварь». Также появлялась историческая литература – например, «Временник» Ивана Тимофеева, «Повесть о Ерше Ершовиче», «Повесть о Фоме и Ереме» и так далее. Переводчики занимались переводами работ Эразма Роттердамского и Андреаса Везалия.
• Развивалась архитектура, которая все больше отходила от традиций канонов, и которая стала тянуться к внешней нарядности. В архитектуре была проведена реконструкция Московского кремля, построен новый ярус башни с часами и так далее. В это время развивалось московское или нарышкинское барокко, которое характеризовалось многоярусностью и разными цветами. В этом стиле были выполнены Церковь Покрова в Филях, церковь Троицы в Троицком-Лыкове и так далее.
"я незнаю как сократить но вот!"
Не понимаю с чем сравнивать?С другой страной или просто характеристику?