отечественного государства и права как наука и учебная дисциплина.
отечественного государства и права ( государства права россии) принадлежит к числу дисциплин, изучаемых в высших юридических учебных заведениях российской федерации. ее - сформировать у студентов научное представление об основных путях становления и развития отечественной государственности и российской правовой системы, дать им конкретные знания о том, в каких формах и под влиянием каких факторов это развитие происходило.
при изучении отечественного государства и права применяются различные научные методы, особенно широко - метод -сравнительного анализа. в сочетании с конкретно- подходом, столь же для нее характерным, этот метод позволяет:
проследить генезис отечественной государственности, формирование национальной правовой традиции; выяснить особенности этих процессов, их отличие от аналогичных процессов в странах западной европы;
РУП(Революційна українська партія)
1900Міхновськийсамостійність державиРозділилась на:
УНП(Українська народна партія)
1902Міхновськийсамостійність держави"Спілка"(Українська соціал-демократична спілка)
1904МеленевськийавтономіяУСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія)
1905Винниченко, ПетлюраавтономіяУДП(Українська демократична партія)
1904ЧикаленкоавтономіяУРП(Українська радикальна партія)
1904Єфремов, ГрінченкоавтономіяУДП і УРП об'єднались у УДРП(Українську Демократично-Радикальну партію) в 1905 році, за мету ставили автономію.
Факти, які свідчать про піднесення національного руху в 1905-1907 рр. в Україні:
1903 р. у Києві з'явився часопис "Вісник української київської студентської громади", у Житомирі вийшов часопис "Мысль", який видавали учні Волинської духовної семінарії. Друкований орган РСДРП "Искра" лише протягом 1903 р. надрукував 93 кореспонденції, присвячені Києву і Київській губернії". Члени РСДРП організували видання російською мовою "Киевского социал-демократического листка". Засновувалися перші українські суспільно-політичні журнали:«Дзвін», «Українська хата», «Посів», «Село», «Рідний край».Товариство "Просвіта" відкривало бібліотеки, друкарні, книгарні, народні театри, кінотеатри, музеї. Деякі діячі товариств, починаючи з 1860-х рр., представляли інтереси українського народу в Галицькому крайовому сеймі та австрійському парламенті. Парламентські представництва за участю членів «Просвіти» в 1860—80-х рр. відстоювали надання дотацій на видавництво, забезпечення окремих видів економічної діяльності, навчання українською мовою, відкриття українських гімназій, заснування кафедри української історії у Львівському університеті, згодом — українського університету у Львові. У 1880—90-х рр. діячі «Просвіти» активізували парламентську діяльність, участь у маніфестаціях, національних святах, вічах, стали засновниками перших політичних партій.Причинами виникнення партій є необхідність захисту соціально-класових, національних, а нерідко й племінних, релігійних, регіональних інтересів, а також цілі, пов'язані з виборчою боротьбою.
РУП(Революційна українська партія)
1900Міхновськийсамостійність державиРозділилась на:
УНП(Українська народна партія)
1902Міхновськийсамостійність держави"Спілка"(Українська соціал-демократична спілка)
1904МеленевськийавтономіяУСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія)
1905Винниченко, ПетлюраавтономіяУДП(Українська демократична партія)
1904ЧикаленкоавтономіяУРП(Українська радикальна партія)
1904Єфремов, ГрінченкоавтономіяУДП і УРП об'єднались у УДРП(Українську Демократично-Радикальну партію) в 1905 році, за мету ставили автономію.
Факти, які свідчать про піднесення національного руху в 1905-1907 рр. в Україні:
1903 р. у Києві з'явився часопис "Вісник української київської студентської громади", у Житомирі вийшов часопис "Мысль", який видавали учні Волинської духовної семінарії. Друкований орган РСДРП "Искра" лише протягом 1903 р. надрукував 93 кореспонденції, присвячені Києву і Київській губернії". Члени РСДРП організували видання російською мовою "Киевского социал-демократического листка". Засновувалися перші українські суспільно-політичні журнали:«Дзвін», «Українська хата», «Посів», «Село», «Рідний край».Товариство "Просвіта" відкривало бібліотеки, друкарні, книгарні, народні театри, кінотеатри, музеї. Деякі діячі товариств, починаючи з 1860-х рр., представляли інтереси українського народу в Галицькому крайовому сеймі та австрійському парламенті. Парламентські представництва за участю членів «Просвіти» в 1860—80-х рр. відстоювали надання дотацій на видавництво, забезпечення окремих видів економічної діяльності, навчання українською мовою, відкриття українських гімназій, заснування кафедри української історії у Львівському університеті, згодом — українського університету у Львові. У 1880—90-х рр. діячі «Просвіти» активізували парламентську діяльність, участь у маніфестаціях, національних святах, вічах, стали засновниками перших політичних партій.Причинами виникнення партій є необхідність захисту соціально-класових, національних, а нерідко й племінних, релігійних, регіональних інтересів, а також цілі, пов'язані з виборчою боротьбою.
отечественного государства и права (иогп) – наука и юридическая. она есть часть российского общества и стоит в одном ряду с общественной мысли, развития культуры и искусства. в то же время она является юридической наукой, ибо объектом изучения является государства и право.