Труд создал человека из обезьяны - эта идея принадлежит немецкому философу Фридриху Энгельсу (1820 - 1895). Он высказал ее в своей работе "РОЛЬ ТРУДА В ПРОЦЕССЕ ПРЕВРАЩЕНИЯ ОБЕЗЬЯНЫ В ЧЕЛОВЕКА" (1876 г.). Так, Энгельс пишет:
"Труд - источник всякого богатства, утверждают политикоэкономы. Он действительно является таковым наряду с природой, доставляющей ему материал, который он превращает в богатство. Но он еще и нечто бесконечно большее, чем это. Он - первое основное условие всей человеческой жизни, и притом в такой степени, что мы в известном смысле должны сказать: труд создал самого человека."
В результаті Великих географічних відкриттів відбулися величезні зміни у світі.
Ввезення величезної кількості дорогоцінних металів призвело до "революцію цін". Це було вигідно тим дворянам і селянам, які працювали для забезпечення потреб ринку. Зростання цін було вигідне і підприємцям, тому що рівень зарплати відставав відрівня цін на товари широкого вжитку. Так, у Франції ціни зросли у 1,5 раза, а зарплата - тільки на 0,25.
Величезний попит на промислову продукцію пожвавив розвиток мануфактур. Революція цін боляче вдарила по дворянах, які стягували з селян повинності "за звичаєм", у чітко визначеному розмірі. Зубожілі дворяни кинулися на службу до короля. Королівська влада, щоб розплатитися з дворянами, посилила податки. А це, в свою чергу, стало причиною зубожіння селянства.
Відкриття "Нового світу" привело до зміни торгівельних шляхів: почала занепадати середземноморська торгівля і зростають міста атлантичного узбережжя. Торгівля набула світового характеру.
Небезпечним було життя купців — шторми, урагани, напади піратів загрожували товарам і життю. Ризик підштовхував купців до об’єднання у компанії. Спочатку це були об’єднання родичів. Згодом до спілки почали приймати й чужих, якщо вони погоджувались вкласти у спільну справу працю і гроші. Так створювались акціонерні товариства. В 1600 р. була створена Ост-Індська компанія. Тільки їй було дозволено ввозити в Англію перець (тобто вона мала монополію). В 1607 р. ця компанія виплатила своїм акціонерам 500% прибутку на вкладені гроші.
На XVII ст. майже кожне торгове місто мало свою біржу. На будинку амстердамської біржі був напис: "Для потреб купців усіх націй і мов". Опівдні тут збиралося близько 4500 осіб, які укладали торгівельні угоди. На біржах люди багатіли або втрачали останні гроші. Сучасник писав: "Оселедці продають ще до того, як вони впіймані, зерно – ще до того, як воно достигло, а інші товари – ще до того, як вони отримані ".