Відповідь:
Династія Мін або Велика країна Мін (кит. 大明國, 大明国; піньїнь: Dà Míng Guó; 1368 — 1644) — династія, що правила Китаєм після ліквідації монгольської династії Юань. В часи панування Мін населення Китаю нараховувало від 160 до 200 мільйонів мешканців[1]. Ця династія була останньою династією Китаю, що керувалася етнічними китайцями — ханьцями. Вона була повалена повстаннцями Лі Цзичена і поступилася маньчжурській династії Цін. Хоча столиця Мін, місто Пекін, був узятий маньчжурами у 1644 році, імператор та його двір втекли до Південного Китаю і правили звідти до 1662 року[2].
За правління Мін, Китай володів великим флотом і армією числом у 1 мільйон чоловік[3]. Хоча приватна морська торгівля і офіційні посольства з Китаю мали місце за панування минулих династій, флот мусульманського адмірала-євнуха Чжен Хе, споруджений в часи Мін у 15 столітті, повністю перевершив своїх попередників розмірами і масштабом. На час панування Мін припадають реалізація великих будівничих проектів, таких як реставрація Великого китайського каналу і Великого китайського муру, а також спорудження Забороненого міста імператора у Пекіні у першій чверті 15 століття.
Пояснення:НАДІЮСЬ ЦЯ ІНФОРМАЦІЯ ТОБІ ДО
Контрреформация -это католическое движение, возникшее после отступления от "истинной" веры и обращения веретики монаха Мартина Лютера, Кальвина и других реформаторов. Главная цель этой контрреформации восстановить влияние и престиж католической церкви. Один из борьбы с "еретиками" инквизиция. Папа римский повелел ввести жесткую цензуру. Он вмешивался в государственные дела и заставлял монархов бороться с протестантами. Я считаю, что контрреформация имело отрицательные последствия, как на экономику, науку, политику, так и на другие сферы в жизни общества. Это был сильный тормоз в развитии того времени.
Объяснение:
14 октября 1964 года был принудительно отстранен от власти Никита Сергеевич Хрущев (1894-1971) - первый секретарь ЦК КПСС, председатель Совета министров СССР, Герой Советского Союза и трижды Герой Социалистического Труда. Это был самый бескровный дворцовый переворот за всю многовековую историю государства Российского. Впервые при отстранении политического лидера страны от власти не было пролито ни одной капли крови. Кто же был кукловодом подковерной аппаратной интриги, кто обыграл Никиту Сергеевича, вроде бы твердо державшего в своих руках власть и в предшествующие годы сумевшего переиграть как ближайшее сталинское окружение, так и маршала Жукова.